Тегілім

2

לָמָּה רָגְשׁוּ גוֹיִם וּלְאֻמִּים יֶהְגּוּ רִיק:

Чого збурилися народи, і нащо марне замишляють племена?

יִתְיַצְּבוּ מַלְכֵי אֶרֶץ וְרוֹזְנִים נוֹסְדוּ יָחַד עַל יְהוָה וְעַל מְשִׁיחוֹ:

Повстають царі землі, і вельможі радяться разом проти Господа й проти помазанця Його?

נְנַתְּקָה אֶת מוֹסְרוֹתֵימוֹ וְנַשְׁלִיכָה מִמֶּנּוּ עֲבֹתֵימוֹ:

«Розірвемо їхні пута й скинемо із себе їхні мотузки.»

יוֹשֵׁב בַּשָּׁמַיִם יִשְׂחָק אֲדֹנָי יִלְעַג לָמוֹ:

Той, Хто живе на небесах, сміється; Господь глузує з них.

אָז יְדַבֵּר אֵלֵימוֹ בְאַפּוֹ וּבַחֲרוֹנוֹ יְבַהֲלֵמוֹ:

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму, і люттю Своєю настрашить їх.

וַאֲנִי נָסַכְתִּי מַלְכִּי עַל צִיּוֹן הַר קָדְשִׁי:

«Я ж настановив царя Мого над Ціоном, святою горою Моєю.»

אֲסַפְּרָה אֶל חֹק יְהוָה אָמַר אֵלַי בְּנִי אַתָּה אֲנִי הַיּוֹם יְלִדְתִּיךָ:

Розповім про постанову; Господь сказав мені: «Ти Син Мій, Я нині породив Тебе.

שְׁאַל מִמֶּנִּי וְאֶתְּנָה גוֹיִם נַחֲלָתֶךָ וַאֲחֻזָּתְךָ אַפְסֵי אָרֶץ:

Проси в Мене, і Я дам народи в спадщину Тобі, а кінці землі, у володіння Тобі.

תְּרֹעֵם בְּשֵׁבֶט בַּרְזֶל כִּכְלִי יוֹצֵר תְּנַפְּצֵם:

Розіб’єш їх залізним жезлом; як посуд гончарний, розтрощиш їх.»

וְעַתָּה מְלָכִים הַשְׂכִּילוּ הִוָּסְרוּ שֹׁפְטֵי אָרֶץ:

А тепер, царі, будьте мудрі; вчіться, судді землі.

עִבְדוּ אֶת יְהוָה בְּיִרְאָה וְגִילוּ בִּרְעָדָה:

Служіть Господеві зі страхом, і радійте з трепетом.

נַשְּׁקוּ בַר פֶּן יֶאֱנַף וְתֹאבְדוּ דֶרֶךְ כִּי יִבְעַר כִּמְעַט אַפּוֹ אַשְׁרֵי כָּל חוֹסֵי בוֹ:

Озбройтеся чистотою, щоб Він не розгнівався, і ви не загинули в дорозі, бо за мить запалає гнів Його; блаженні всі, хто шукає притулку в Ньому.