לַמְנַצֵּחַ (לידיתון) לִידוּתוּן מִזְמוֹר לְדָוִד:
Для провідника, для Єдутуна, пісня Давидова.
אָמַרְתִּי אֶשְׁמְרָה דְרָכַי מֵחֲטוֹא בִלְשׁוֹנִי אֶשְׁמְרָה לְפִי מַחְסוֹם בְּעֹד רָשָׁע לְנֶגְדִּי:
Я сказав: «Берегтиму дороги мої, щоб не грішити язиком моїм; берегтиму уста мої, наче вуздечкою, поки безбожний ще переді мною».
נֶאֱלַמְתִּי דוּמִיָּה הֶחֱשֵׁיתִי מִטּוֹב וּכְאֵבִי נֶעְכָּר:
Я онімів у мовчанні; мовчав я навіть про добре, та біль мій загострився.
חַם לִבִּי בְּקִרְבִּי בַּהֲגִיגִי תִבְעַר אֵשׁ דִּבַּרְתִּי בִּלְשׁוֹנִי:
Запалало серце моє в мені; у думках моїх горів вогонь; я заговорив язиком моїм,
הוֹדִיעֵנִי יְהוָה קִצִּי וּמִדַּת יָמַי מַה הִיא אֵדְעָה מֶה חָדֵל אָנִי:
Господи, дай мені пізнати кінець мій і міру днів моїх, яка вона; нехай я знатиму, коли перестану бути.
הִנֵּה טְפָחוֹת נָתַתָּה יָמַי וְחֶלְדִּי כְאַיִן נֶגְדֶּךָ אַךְ כָּל הֶבֶל כָּל אָדָם נִצָּב סֶלָה:
Ось Ти дав дні мої, наче долоні завширшки, і вік мій, наче ніщо перед Тобою; справді, кожна людина, навіть стоячи твердо, лише марнота навіки.
אַךְ בְּצֶלֶם יִתְהַלֶּךְ אִישׁ אַךְ הֶבֶל יֶהֱמָיוּן יִצְבֹּר וְלֹא יֵדַע מִי אֹסְפָם:
Лише в тіні ходить людина; лише марно вона метушиться; вона збирає, та не знає, хто збере це.
וְעַתָּה מַה קִּוִּיתִי אֲדֹנָי תּוֹחַלְתִּי לְךָ הִיא:
А нині, чого ж я надіявся, Господи? Надія моя на Тебе;
מִכָּל פְּשָׁעַי הַצִּילֵנִי חֶרְפַּת נָבָל אַל תְּשִׂימֵנִי:
Визволи мене від усіх переступів моїх; не вчини мене посміховиськом для негідника.
נֶאֱלַמְתִּי לֹא אֶפְתַּח פִּי כִּי אַתָּה עָשִׂיתָ:
Я онімів; не відкрию уст моїх, бо Ти вчинив це.
הָסֵר מֵעָלַי נִגְעֶךָ מִתִּגְרַת יָדְךָ אֲנִי כָלִיתִי:
Відведи від мене кару Твою; від удару руки Твоєї я гину.
בְּתוֹכָחוֹת עַל עָוֹן יִסַּרְתָּ אִישׁ וַתֶּמֶס כָּעָשׁ חֲמוּדוֹ אַךְ הֶבֶל כָּל אָדָם סֶלָה:
Докорами за провину Ти караєш людину; Ти даєш зотліти тілу її, наче від молі. Справді, кожна людина, лише марнота навіки.
שִׁמְעָה תְפִלָּתִי יְהוָה וְשַׁוְעָתִי הַאֲזִינָה אֶל דִּמְעָתִי אַל תֶּחֱרַשׁ כִּי גֵר אָנֹכִי עִמָּךְ תּוֹשָׁב כְּכָל אֲבוֹתָי:
Почуй молитву мою, Господи, і прислухайся до волання мого. Не мовчи на сльози мої, бо я приходень у Тебе, поселенець, як усі праотці мої.
הָשַׁע מִמֶּנִּי וְאַבְלִיגָה בְּטֶרֶם אֵלֵךְ וְאֵינֶנִּי:
Відверни погляд Твій від мене, щоб я відживився, перш ніж відійду і не стане мене».