מַשְׂכִּיל לְאָסָף הַאֲזִינָה עַמִּי תּוֹרָתִי הַטּוּ אָזְנְכֶם לְאִמְרֵי פִי:
Маскіл Асафа. Слухай, народе мій, повчання моє, прихили вухо своє до слів уст моїх.
אֶפְתְּחָה בְמָשָׁל פִּי אַבִּיעָה חִידוֹת מִנִּי קֶדֶם:
Відкрию я приповідкою уста свої; висловлю загадки з давніх-давен.
אֲשֶׁר שָׁמַעְנוּ וַנֵּדָעֵם וַאֲבוֹתֵינוּ סִפְּרוּ לָנוּ:
Те, що чули ми й пізнали, і батьки наші розповіли нам.
לֹא נְכַחֵד מִבְּנֵיהֶם לְדוֹר אַחֲרוֹן מְסַפְּרִים תְּהִלּוֹת יְהוָה וֶעֱזוּזוֹ וְנִפְלְאוֹתָיו אֲשֶׁר עָשָׂה:
Не приховаємо від синів їхніх; останньому поколінню звіщатимуть вони хвалу Господа, і могутність Його, і чуда Його, які вчинив Він.
וַיָּקֶם עֵדוּת בְּיַעֲקֹב וְתוֹרָה שָׂם בְּיִשְׂרָאֵל אֲשֶׁר צִוָּה אֶת אֲבוֹתֵינוּ לְהוֹדִיעָם לִבְנֵיהֶם:
І встановив Він свідчення в Якові, і поклав Тору в Ізраїлі, яку заповів батькам нашим звістити синам своїм.
לְמַעַן יֵדְעוּ דּוֹר אַחֲרוֹן בָּנִים יִוָּלֵדוּ יָקֻמוּ וִיסַפְּרוּ לִבְנֵיהֶם:
Щоб знало покоління останнє, сини, які народяться, щоб розповідали синам своїм.
וְיָשִׂימוּ בֵאלֹהִים כִּסְלָם וְלֹא יִשְׁכְּחוּ מַעַלְלֵי אֵל וּמִצְוֹתָיו יִנְצֹרוּ:
І щоб покладали надію свою на Бога, і не забували діл Божих, і берегли заповіді Його.
וְלֹא יִהְיוּ כַּאֲבוֹתָם דּוֹר סוֹרֵר וּמֹרֶה דּוֹר לֹא הֵכִין לִבּוֹ וְלֹא נֶאֶמְנָה אֶת אֵל רוּחוֹ:
І щоб не були вони, як батьки їхні, поколінням впертим і непокірним, що не приготувало серця свого, і чий дух не був вірний Богові.
בְּנֵי אֶפְרַיִם נוֹשְׁקֵי רוֹמֵי קָשֶׁת הָפְכוּ בְּיוֹם קְרָב:
Сини Єфрема, озброєні лучники, відступили в день битви.
לֹא שָׁמְרוּ בְּרִית אֱלֹהִים וּבְתוֹרָתוֹ מֵאֲנוּ לָלֶכֶת:
Не зберегли вони завіту Божого і відмовилися ходити за Торою Його.
וַיִּשְׁכְּחוּ עֲלִילוֹתָיו וְנִפְלְאוֹתָיו אֲשֶׁר הֶרְאָם:
Забули вони діла Його й чуда Його, які показав Він їм.
נֶגֶד אֲבוֹתָם עָשָׂה פֶלֶא בְּאֶרֶץ מִצְרַיִם שְׂדֵה צֹעַן:
Перед батьками їхніми чинив Він чуда в краю єгипетському, на полі Цоана.
בָּקַע יָם וַיַּעֲבִירֵם וַיַּצֶּב מַיִם כְּמוֹ נֵד:
Розколов Він море й перевів їх, поставив воду, наче вал.
וַיַּנְחֵם בֶּעָנָן יוֹמָם וְכָל הַלַּיְלָה בְּאוֹר אֵשׁ:
І провадив їх хмарою вдень, а цілу ніч світлом вогню.
יְבַקַּע צֻרִים בַּמִּדְבָּר וַיַּשְׁקְ כִּתְהֹמוֹת רַבָּה:
Розколов Він скелі в пустелі й напоїв їх, наче з безодень великих.
וַיּוֹצִא נוֹזְלִים מִסָּלַע וַיּוֹרֶד כַּנְּהָרוֹת מָיִם:
Вивів Він струмки зі скелі й спустив воду, наче ріки.
וַיּוֹסִיפוּ עוֹד לַחֲטֹא לוֹ לַמְרוֹת עֶלְיוֹן בַּצִּיָּה:
А вони далі грішили проти Нього, гнівили Всевишнього в пустелі.
וַיְנַסּוּ אֵל בִּלְבָבָם לִשְׁאָל אֹכֶל לְנַפְשָׁם:
Спокушали вони Бога в серці своєму, вимагаючи їжі за бажанням своїм.
וַיְדַבְּרוּ בֵּאלֹהִים אָמְרוּ הֲיוּכַל אֵל לַעֲרֹךְ שֻׁלְחָן בַּמִּדְבָּר:
І говорили проти Бога; казали вони: чи може Бог накрити стіл у пустелі?
הֵן הִכָּה צוּר וַיָּזוּבוּ מַיִם וּנְחָלִים יִשְׁטֹפוּ הֲגַם לֶחֶם יוּכַל תֵּת אִם יָכִין שְׁאֵר לְעַמּוֹ:
Так, ударив Він скелю, і потекла вода, і ринули потоки. Чи може Він дати й хліб? Чи приготує Він м'ясо для народу Свого?
לָכֵן שָׁמַע יְהוָה וַיִּתְעַבָּר וְאֵשׁ נִשְּׂקָה בְיַעֲקֹב וְגַם אַף עָלָה בְיִשְׂרָאֵל:
Тому почув Бог і розгнівався; вогонь спалахнув проти Якова, і гнів здійнявся на Ізраїля.
כִּי לֹא הֶאֱמִינוּ בֵּאלֹהִים וְלֹא בָטְחוּ בִּישׁוּעָתוֹ:
Бо не повірили вони Богові й не покладалися на спасіння Його.
וַיְצַו שְׁחָקִים מִמָּעַל וְדַלְתֵי שָׁמַיִם פָּתָח:
А Він наказав небесам згори, і відчинив брами небес.
וַיַּמְטֵר עֲלֵיהֶם מָן לֶאֱכֹל וּדְגַן שָׁמַיִם נָתַן לָמוֹ:
І зросив на них манну для їжі, і дав їм збіжжя небесне.
לֶחֶם אַבִּירִים אָכַל אִישׁ צֵידָה שָׁלַח לָהֶם לָשֹׂבַע:
Хліб могутніх їли люди; послав Він їм поживу досхочу.
יַסַּע קָדִים בַּשָּׁמָיִם וַיְנַהֵג בְּעֻזּוֹ תֵימָן:
Підняв Він східний вітер на небі, і повів полудневий вітер могутністю Своєю.
וַיַּמְטֵר עֲלֵיהֶם כֶּעָפָר שְׁאֵר וּכְחוֹל יַמִּים עוֹף כָּנָף:
І зросив на них м'ясо, наче порох, і, наче пісок морський, птаство крилате.
וַיַּפֵּל בְּקֶרֶב מַחֲנֵהוּ סָבִיב לְמִשְׁכְּנֹתָיו:
І спустив його посеред табору їхнього, навколо осель їхніх.
וַיֹּאכְלוּ וַיִּשְׂבְּעוּ מְאֹד וְתַאֲוָתָם יָבִא לָהֶם:
І їли вони, і наситилися вельми, і приніс Він їм бажане.
לֹא זָרוּ מִתַּאֲוָתָם עוֹד אָכְלָם בְּפִיהֶם:
Не відцуралися вони бажання свого; ще їжа була в устах їхніх,
וְאַף אֱלֹהִים עָלָה בָהֶם וַיַּהֲרֹג בְּמִשְׁמַנֵּיהֶם וּבַחוּרֵי יִשְׂרָאֵל הִכְרִיעַ:
А гнів Божий здійнявся на них і вбив найдужчих з них, і повалив добірних Ізраїля.
בְּכָל זֹאת חָטְאוּ עוֹד וְלֹא הֶאֱמִינוּ בְּנִפְלְאוֹתָיו:
Попри все це, грішили вони знову й не вірили, попри чуда Його.
וַיְכַל בַּהֶבֶל יְמֵיהֶם וּשְׁנוֹתָם בַּבֶּהָלָה:
І скінчив Він дні їхні в марноті, і роки їхні в жасі.
אִם הֲרָגָם וּדְרָשׁוּהוּ וְשָׁבוּ וְשִׁחֲרוּ אֵל:
Коли вбивав Він їх, тоді шукали вони Його, і каялися, і молилися до Бога.
וַיִּזְכְּרוּ כִּי אֱלֹהִים צוּרָם וְאֵל עֶלְיוֹן גֹּאֲלָם:
І згадували, що Бог скеля їхня, а Бог Всевишній Викупитель їхній.
וַיְפַתּוּהוּ בְּפִיהֶם וּבִלְשׁוֹנָם יְכַזְּבוּ לוֹ:
Та облещували вони Його устами своїми, і язиком своїм брехали Йому.
וְלִבָּם לֹא נָכוֹן עִמּוֹ וְלֹא נֶאֶמְנוּ בִּבְרִיתוֹ:
Бо серце їхнє не було щире з Ним; не були вони вірні завітові Його.
וְהוּא רַחוּם יְכַפֵּר עָוֹן וְלֹא יַשְׁחִית וְהִרְבָּה לְהָשִׁיב אַפּוֹ וְלֹא יָעִיר כָּל חֲמָתוֹ:
А Він милосердний, прощає беззаконня й не нищить; багато разів відвертав Він гнів Свій і не збуджував усієї люті Своєї.
וַיִּזְכֹּר כִּי בָשָׂר הֵמָּה רוּחַ הוֹלֵךְ וְלֹא יָשׁוּב:
І згадував Він, що вони тіло, подих, що відходить і не повертається.
כַּמָּה יַמְרוּהוּ בַמִּדְבָּר יַעֲצִיבוּהוּ בִּישִׁימוֹן:
Як часто гнівили вони Його в пустелі, засмучували Його в пустці!
וַיָּשׁוּבוּ וַיְנַסּוּ אֵל וּקְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל הִתְווּ:
І знову спокушали вони Бога, і прагнули знамення від Святого Ізраїлевого.
לֹא זָכְרוּ אֶת יָדוֹ יוֹם אֲשֶׁר פָּדָם מִנִּי צָר:
Не згадували вони руки Його, того дня, коли викупив Він їх від скорботи.
אֲשֶׁר שָׂם בְּמִצְרַיִם אֹתוֹתָיו וּמוֹפְתָיו בִּשְׂדֵה צֹעַן:
Що поклав знаки Свої в Єгипті й чуда Свої на полі Цоана.
וַיַּהֲפֹךְ לְדָם יְאֹרֵיהֶם וְנֹזְלֵיהֶם בַּל יִשְׁתָּיוּן:
Перетворив Він канали їхні на кров, і течій своїх не могли вони пити.
יְשַׁלַּח בָּהֶם עָרֹב וַיֹּאכְלֵם וּצְפַרְדֵּעַ וַתַּשְׁחִיתֵם:
Наслав Він на них рій диких звірів, що пожирали їх, і жаб, що нищили їх.
וַיִּתֵּן לֶחָסִיל יְבוּלָם וִיגִיעָם לָאַרְבֶּה:
Віддав Він урожай їхній гусені, а працю їхню сарані.
יַהֲרֹג בַּבָּרָד גַּפְנָם וְשִׁקְמוֹתָם בַּחֲנָמַל:
Повбивав Він виноград їхній градом, а сикомори їхні морозом.
וַיַּסְגֵּר לַבָּרָד בְּעִירָם וּמִקְנֵיהֶם לָרְשָׁפִים:
Віддав Він худобу їхню градові, а отари їхні блискавкам вогняним.
יְשַׁלַּח בָּם חֲרוֹן אַפּוֹ עֶבְרָה וָזַעַם וְצָרָה מִשְׁלַחַת מַלְאֲכֵי רָעִים:
Наслав Він на них палання гніву Свого, лють, обурення й біду, посольство злих вісників.
יְפַלֵּס נָתִיב לְאַפּוֹ לֹא חָשַׂךְ מִמָּוֶת נַפְשָׁם וְחַיָּתָם לַדֶּבֶר הִסְגִּיר:
Зрівняв Він стежку для гніву Свого; не вберіг душі їхньої від смерті, і тіло їхнє віддав пошесті.
וַיַּךְ כָּל בְּכוֹר בְּמִצְרָיִם רֵאשִׁית אוֹנִים בְּאָהֳלֵי חָם:
Уразив Він кожного первістка в Єгипті, первоплід сили їхньої в наметах Хама.
וַיַּסַּע כַּצֹּאן עַמּוֹ וַיְנַהֲגֵם כַּעֵדֶר בַּמִּדְבָּר:
Тоді повів Він народ Свій, наче овець, і вів їх, наче отару, в пустелі.
וַיַּנְחֵם לָבֶטַח וְלֹא פָחָדוּ וְאֶת אוֹיְבֵיהֶם כִּסָּה הַיָּם:
Вів Він їх безпечно, і не боялися вони, а ворогів їхніх покрило море.
וַיְבִיאֵם אֶל גְּבוּל קָדְשׁוֹ הַר זֶה קָנְתָה יְמִינוֹ:
І привів Він їх до межі святині Своєї, до цієї гори, яку придбала правиця Його.
וַיְגָרֶשׁ מִפְּנֵיהֶם גּוֹיִם וַיַּפִּילֵם בְּחֶבֶל נַחֲלָה וַיַּשְׁכֵּן בְּאָהֳלֵיהֶם שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל:
Прогнав Він народи з-перед них, і наділив їм спадщину мірним шнуром, і оселив племена Ізраїля в наметах їхніх.
וַיְנַסּוּ וַיַּמְרוּ אֶת אֱלֹהִים עֶלְיוֹן וְעֵדוֹתָיו לֹא שָׁמָרוּ:
Та спокушали вони й гнівили Бога Всевишнього, і не берегли свідчень Його.
וַיִּסֹּגוּ וַיִּבְגְּדוּ כַּאֲבוֹתָם נֶהְפְּכוּ כְּקֶשֶׁת רְמִיָּה:
Відступили вони й чинили зрадливо, як батьки їхні; повернули вони, наче лук облудний.
וַיַּכְעִיסוּהוּ בְּבָמוֹתָם וּבִפְסִילֵיהֶם יַקְנִיאוּהוּ:
Гнівили вони Його пагорбами своїми, і різьбленими бовванами своїми дратували Його.
שָׁמַע אֱלֹהִים וַיִּתְעַבָּר וַיִּמְאַס מְאֹד בְּיִשְׂרָאֵל:
Почув Бог і розгнівався, і вкрай відкинув Ізраїля.
וַיִּטֹּשׁ מִשְׁכַּן שִׁלוֹ אֹהֶל שִׁכֵּן בָּאָדָם:
І покинув Він скинію в Шіло, намет, який поставив Він серед людей.
וַיִּתֵּן לַשְּׁבִי עֻזּוֹ וְתִפְאַרְתּוֹ בְיַד צָר:
Віддав Він могутність Свою в неволю, і славу Свою в руку супротивника.
וַיַּסְגֵּר לַחֶרֶב עַמּוֹ וּבְנַחֲלָתוֹ הִתְעַבָּר:
І віддав Він народ Свій мечеві, і розгнівався на спадщину Свою.
בַּחוּרָיו אָכְלָה אֵשׁ וּבְתוּלֹתָיו לֹא הוּלָּלוּ:
Юнаків його пожер вогонь, а діви його не були оспівані в шлюбі.
כֹּהֲנָיו בַּחֶרֶב נָפָלוּ וְאַלְמְנֹתָיו לֹא תִבְכֶּינָה:
Священники його полягли від меча, а вдови його не плакали.
וַיִּקַץ כְּיָשֵׁן אֲדֹנָי כְּגִבּוֹר מִתְרוֹנֵן מִיָּיִן:
І пробудився Господь, наче зі сну, наче муж могутній, що кричить від вина.
וַיַּךְ צָרָיו אָחוֹר חֶרְפַּת עוֹלָם נָתַן לָמוֹ:
І вразив Він супротивників Своїх ззаду; дав Він їм вічну ганьбу.
וַיִּמְאַס בְּאֹהֶל יוֹסֵף וּבְשֵׁבֶט אֶפְרַיִם לֹא בָחָר:
Відкинув Він намет Йосипа і не обрав племені Єфрема.
וַיִּבְחַר אֶת שֵׁבֶט יְהוּדָה אֶת הַר צִיּוֹן אֲשֶׁר אָהֵב:
Обрав Він плем'я Юди, гору Ціон, яку полюбив Він.
וַיִּבֶן כְּמוֹ רָמִים מִקְדָּשׁוֹ כְּאֶרֶץ יְסָדָהּ לְעוֹלָם:
І збудував Він Святиню Свою, наче високі небеса, наче землю утвердив її навіки.
וַיִּבְחַר בְּדָוִד עַבְדּוֹ וַיִּקָּחֵהוּ מִמִּכְלְאֹת צֹאן:
І обрав Він раба Свого Давида, і взяв його з овечих кошар.
מֵאַחַר עָלוֹת הֱבִיאוֹ לִרְעוֹת בְּיַעֲקֹב עַמּוֹ וּבְיִשְׂרָאֵל נַחֲלָתוֹ:
Від овець-годувальниць привів Він його пасти Якова, народ Свій, та Ізраїля, спадщину Свою.
וַיִּרְעֵם כְּתֹם לְבָבוֹ וּבִתְבוּנוֹת כַּפָּיו יַנְחֵם:
І пас він їх за щирістю серця свого, і вмінням рук своїх вів їх.