Тегілім

10

לָמָה יְהוָה תַּעֲמֹד בְּרָחוֹק תַּעְלִים לְעִתּוֹת בַּצָּרָה:

Господи, чому Ти стоїш здалека? Чому ховаєшся в часи скрути?

בְּגַאֲוַת רָשָׁע יִדְלַק עָנִי יִתָּפְשׂוּ בִּמְזִמּוֹת זוּ חָשָׁבוּ:

У зухвалості своїй нечестивий переслідує вбогого. Нехай вони впіймаються в задуми, які замислили.

כִּי הִלֵּל רָשָׁע עַל תַּאֲוַת נַפְשׁוֹ וּבֹצֵעַ בֵּרֵךְ נִאֵץ יְהוָה:

Бо хвалиться нечестивий жаданням душі своєї, а грабіжник вихваляє себе, зневаживши Господа.

רָשָׁע כְּגֹבַהּ אַפּוֹ בַּל יִדְרֹשׁ אֵין אֱלֹהִים כָּל מְזִמּוֹתָיו:

Нечестивий у пиху гніву свого: «Він не покарає; немає Бога», такі всі думки його.

יָחִילוּ (דרכו) דְרָכָיו בְּכָל עֵת מָרוֹם מִשְׁפָּטֶיךָ מִנֶּגְדּוֹ כָּל צוֹרְרָיו יָפִיחַ בָּהֶם:

Дороги його щасливі повсякчас; суди Твої далеко від нього. На всіх супротивників своїх він дмухає зневажливо.

אָמַר בְּלִבּוֹ בַּל אֶמּוֹט לְדֹר וָדֹר אֲשֶׁר לֹא בְרָע:

Каже він собі: «Не похитнусь; з роду в рід не зазнаю лиха.»

אָלָה פִּיהוּ מָלֵא וּמִרְמוֹת וָתֹךְ תַּחַת לְשׁוֹנוֹ עָמָל וָאָוֶן:

Уста його повні клятв, обманів та підступу; під язиком його лихо й беззаконня.

יֵשֵׁב בְּמַאְרַב חֲצֵרִים בַּמִּסְתָּרִים יַהֲרֹג נָקִי עֵינָיו לְחֵלְכָה יִצְפֹּנוּ:

Сидить він у засідках по селах; у схованках убиває невинного; очі його стежать за беззахисним.

יֶאֱרֹב בַּמִּסְתָּר כְּאַרְיֵה בְסֻכֹּה יֶאֱרֹב לַחֲטוֹף עָנִי יַחְטֹף עָנִי בְּמָשְׁכוֹ בְרִשְׁתּוֹ:

Чигає він у схованці, мов лев у лігві своєму; чигає, щоб ухопити вбогого; хапає вбогого, тягнучи його тенетами своїми.

(ודכה) יִדְכֶּה יָשֹׁחַ וְנָפַל בַּעֲצוּמָיו (חלכאים) חֵיל כָּאִים:

Він припадає, він пригинається, і знесилені впадуть від могутності його.

אָמַר בְּלִבּוֹ שָׁכַח אֵל הִסְתִּיר פָּנָיו בַּל רָאָה לָנֶצַח:

Каже він у серці своєму: «Бог забув; Він сховав обличчя Своє, ніколи не бачить.»

קוּמָה יְהוָה אֵל נְשָׂא יָדֶךָ אַל תִּשְׁכַּח (עניים) עֲנָוִים:

Повстань, Господи Боже, підніми руку Твою; не забудь покірних.

עַל מֶה נִאֵץ רָשָׁע אֱלֹהִים אָמַר בְּלִבּוֹ לֹא תִּדְרֹשׁ:

Чому нечестивий зневажив Бога? Сказав він у серці своєму, що Ти не покараєш.

רָאִתָה כִּי אַתָּה עָמָל וָכַעַס תַּבִּיט לָתֵת בְּיָדֶךָ עָלֶיךָ יַעֲזֹב חֵלֶכָה יָתוֹם אַתָּה הָיִיתָ עוֹזֵר:

Ти побачив, бо Ти дивишся на лихо й кривду, щоб віддати рукою Своєю; на Тебе покладається беззахисний; Ти допомагаєш сироті.

שְׁבֹר זְרוֹעַ רָשָׁע וָרָע תִּדְרוֹשׁ רִשְׁעוֹ בַל תִּמְצָא:

Зламай рамено нечестивого, а щодо злого, Ти шукатимеш нечестя його й не знайдеш.

יְהוָה מֶלֶךְ עוֹלָם וָעֶד אָבְדוּ גוֹיִם מֵאַרְצוֹ:

Господь Цар повіки-віків; народи гинуть із землі Його.

תַּאֲוַת עֲנָוִים שָׁמַעְתָּ יְהוָה תָּכִין לִבָּם תַּקְשִׁיב אָזְנֶךָ:

Ти почуєш бажання покірних, Господи; Ти зміцниш серце їхнє, прихилиш вухо Твоє,

לִשְׁפֹּט יָתוֹם וָדָךְ בַּל יוֹסִיף עוֹד לַעֲרֹץ אֱנוֹשׁ מִן הָאָרֶץ:

щоб судити сироту й пригнобленого, аби людина земна більше не сіяла страху.