לַמְנַצֵּחַ לִבְנֵי קֹרַח מַשְׂכִּיל:
Для провідника, синів Кораха, маскіл.
אֱלֹהִים בְּאָזְנֵינוּ שָׁמַעְנוּ אֲבוֹתֵינוּ סִפְּרוּ לָנוּ פֹּעַל פָּעַלְתָּ בִימֵיהֶם בִּימֵי קֶדֶם:
Боже, вухами своїми ми чули, праотці наші розповіли нам; Ти вчинив діло у дні їхні, у дні давні.
אַתָּה יָדְךָ גּוֹיִם הוֹרַשְׁתָּ וַתִּטָּעֵם תָּרַע לְאֻמִּים וַתְּשַׁלְּחֵם:
Ти рукою Своєю прогнав народи і насадив їх; Ти вразив племена і вигнав їх.
כִּי לֹא בְחַרְבָּם יָרְשׁוּ אָרֶץ וּזְרוֹעָם לֹא הוֹשִׁיעָה לָּמוֹ כִּי יְמִינְךָ וּזְרוֹעֲךָ וְאוֹר פָּנֶיךָ כִּי רְצִיתָם:
Бо не мечем своїм вони успадкували землю, і не рамено їхнє врятувало їх, а правиця Твоя і рамено Твоє, і світло лиця Твого, бо Ти вподобав їх.
אַתָּה הוּא מַלְכִּי אֱלֹהִים צַוֵּה יְשׁוּעוֹת יַעֲקֹב:
Ти Цар мій, Боже; повели спасіння Якову.
בְּךָ צָרֵינוּ נְנַגֵּחַ בְּשִׁמְךָ נָבוּס קָמֵינוּ:
З Тобою ми поборемо супротивників наших; Ім'ям Твоїм потопчемо тих, хто повстає на нас.
כִּי לֹא בְקַשְׁתִּי אֶבְטָח וְחַרְבִּי לֹא תוֹשִׁיעֵנִי:
Бо не на лук свій надіюся я, і не меч мій врятує мене.
כִּי הוֹשַׁעְתָּנוּ מִצָּרֵינוּ וּמְשַׂנְאֵינוּ הֱבִישׁוֹתָ:
Бо Ти врятував нас від супротивників наших і засоромив тих, хто ненавидить нас.
בֵּאלֹהִים הִלַּלְנוּ כָל הַיּוֹם וְשִׁמְךָ לְעוֹלָם נוֹדֶה סֶלָה:
Богом ми хвалилися цілий день, і навіки дякуватимемо Імені Твоєму, так, навіки.
אַף זָנַחְתָּ וַתַּכְלִימֵנוּ וְלֹא תֵצֵא בְּצִבְאוֹתֵינוּ:
Та Ти відкинув нас і засоромив, і не виходиш із військами нашими;
תְּשִׁיבֵנוּ אָחוֹר מִנִּי צָר וּמְשַׂנְאֵינוּ שָׁסוּ לָמוֹ:
Ти змушуєш нас відступати перед супротивником, і вороги наші грабують для себе;
תִּתְּנֵנוּ כְּצֹאן מַאֲכָל וּבַגּוֹיִם זֵרִיתָנוּ:
Ти віддаєш нас, наче овець на з'їдення, і розсіюєш нас між народами.
תִּמְכֹּר עַמְּךָ בְלֹא הוֹן וְלֹא רִבִּיתָ בִּמְחִירֵיהֶם:
Ти продаєш народ Твій без зиску і не побільшив ціни їхньої;
תְּשִׂימֵנוּ חֶרְפָּה לִשְׁכֵנֵינוּ לַעַג וָקֶלֶס לִסְבִיבוֹתֵינוּ:
Ти вчинив нас наругою для сусідів наших, посміховиськом і глумом для тих, хто довкола нас;
תְּשִׂימֵנוּ מָשָׁל בַּגּוֹיִם מְנוֹד רֹאשׁ בַּלְאֻמִּים:
Ти вчинив нас приповідкою між народами, тими, на кого кивають головою серед племен.
כָּל הַיּוֹם כְּלִמָּתִי נֶגְדִּי וּבֹשֶׁת פָּנַי כִּסָּתְנִי:
Цілий день ганьба моя переді мною, і сором обличчя мого вкрив мене,
מִקּוֹל מְחָרֵף וּמְגַדֵּף מִפְּנֵי אוֹיֵב וּמִתְנַקֵּם:
від голосу того, хто глузує й богохулить, через ворога й месника.
כָּל זֹאת בָּאַתְנוּ וְלֹא שְׁכַחֲנוּךָ וְלֹא שִׁקַּרְנוּ בִּבְרִיתֶךָ:
Усе це спіткало нас, та ми не забули Тебе, і не зрадили заповіту Твого.
לֹא נָסוֹג אָחוֹר לִבֵּנוּ וַתֵּט אֲשֻׁרֵינוּ מִנִּי אָרְחֶךָ:
Серце наше не відступило назад, і кроки наші не звернули зі стежки Твоєї,
כִּי דִכִּיתָנוּ בִּמְקוֹם תַּנִּים וַתְּכַס עָלֵינוּ בְצַלְמָוֶת:
хоч Ти й розчавив нас у місці зміїному і вкрив нас темрявою.
אִם שָׁכַחְנוּ שֵׁם אֱלֹהֵינוּ וַנִּפְרֹשׂ כַּפֵּינוּ לְאֵל זָר:
Якби ми забули Ім'я Бога нашого і простягли долоні наші до бога чужого,
הֲלֹא אֱלֹהִים יַחֲקָר זֹאת כִּי הוּא יֹדֵעַ תַּעֲלֻמוֹת לֵב:
хіба Бог не дослідив би це? Адже Він знає таємниці серця.
כִּי עָלֶיךָ הֹרַגְנוּ כָל הַיּוֹם נֶחְשַׁבְנוּ כְּצֹאן טִבְחָה:
Бо заради Тебе нас убивають повсякчас, нас вважають за овець на заколення.
עוּרָה לָמָּה תִישַׁן אֲדֹנָי הָקִיצָה אַל תִּזְנַח לָנֶצַח:
Пробудися! Чому Ти спиш, Господи? Збудись, не відкидай нас навіки.
לָמָּה פָנֶיךָ תַסְתִּיר תִּשְׁכַּח עָנְיֵנוּ וְלַחֲצֵנוּ:
Чому Ти ховаєш обличчя Своє? Чому забуваєш злидні наші й утиск наш?
כִּי שָׁחָה לֶעָפָר נַפְשֵׁנוּ דָּבְקָה לָאָרֶץ בִּטְנֵנוּ:
Бо душа наша похилилася до пороху, черево наше прилипло до землі.
קוּמָה עֶזְרָתָה לָּנוּ וּפְדֵנוּ לְמַעַן חַסְדֶּךָ:
Повстань на поміч нам і викупи нас заради милості Своєї.