מַשְׂכִּיל לְאָסָף לָמָה אֱלֹהִים זָנַחְתָּ לָנֶצַח יֶעְשַׁן אַפְּךָ בְּצֹאן מַרְעִיתֶךָ:
Маскіл Асафа. Чому, Боже, покинув Ти нас навіки? Чому палає гнів Твій на отару пасовища Твого?
זְכֹר עֲדָתְךָ קָנִיתָ קֶּדֶם גָּאַלְתָּ שֵׁבֶט נַחֲלָתֶךָ הַר צִיּוֹן זֶה שָׁכַנְתָּ בּוֹ:
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти з давніх-давен; Ти викупив плем'я спадщини Своєї, гору Ціон, на якій оселився Ти.
הָרִימָה פְעָמֶיךָ לְמַשֻּׁאוֹת נֶצַח כָּל הֵרַע אוֹיֵב בַּקֹּדֶשׁ:
Зверни кроки Свої до вічних руйновищ; усе зло заподіяв ворог у Святині.
שָׁאֲגוּ צֹרְרֶיךָ בְּקֶרֶב מוֹעֲדֶךָ שָׂמוּ אוֹתֹתָם אֹתוֹת:
Ревли супротивники Твої посеред місця зборів Твоїх; знаки свої поставили вони за знамення.
יִוָּדַע כְּמֵבִיא לְמָעְלָה בִּסֲבָךְ עֵץ קַרְדֻּמּוֹת:
Здавалося, ніби заносять сокири вгору у гущавину дерев.
(ועת) וְעַתָּה פִּתּוּחֶיהָ יָּחַד בְּכַשִּׁיל וְכֵילַפֹּת יַהֲלֹמוּן:
А тепер усі різьблення його разом сокирами й молотами трощать вони.
שִׁלְחוּ בָאֵשׁ מִקְדָּשֶׁךָ לָאָרֶץ חִלְּלוּ מִשְׁכַּן שְׁמֶךָ:
Спалили Святиню Твою; до землі сплюндрували оселю Імені Твого.
אָמְרוּ בְלִבָּם נִינָם יָחַד שָׂרְפוּ כָל מוֹעֲדֵי אֵל בָּאָרֶץ:
Сказали в серці своєму володарі їхні разом: спалімо всі місця зборів Божих у краю.
אוֹתֹתֵינוּ לֹא רָאִינוּ אֵין עוֹד נָבִיא וְלֹא אִתָּנוּ יֹדֵעַ עַד מָה:
Знамень своїх ми не бачимо; немає вже пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки це триватиме.
עַד מָתַי אֱלֹהִים יְחָרֶף צָר יְנָאֵץ אוֹיֵב שִׁמְךָ לָנֶצַח:
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Чи зневажатиме ворог Ім'я Твоє навіки?
לָמָּה תָשִׁיב יָדְךָ וִימִינֶךָ מִקֶּרֶב (חוקך) חֵיקְךָ כַלֵּה:
Чому відводиш Ти руку Свою, навіть правицю Свою? Витягни її з-за пазухи Своєї і знищ їх.
וֵאלֹהִים מַלְכִּי מִקֶּדֶם פֹּעֵל יְשׁוּעוֹת בְּקֶרֶב הָאָרֶץ:
Адже Бог Цар мій з давніх-давен, що чинить спасіння посеред землі.
אַתָּה פוֹרַרְתָּ בְעָזְּךָ יָם שִׁבַּרְתָּ רָאשֵׁי תַנִּינִים עַל הַמָּיִם:
Ти силою Своєю розділив море; Ти розтрощив голови морських потвор на водах.
אַתָּה רִצַּצְתָּ רָאשֵׁי לִוְיָתָן תִּתְּנֶנּוּ מַאֲכָל לְעָם לְצִיִּים:
Ти розбив голови Левіятана; Ти віддав його на поживу народові в пустелі.
אַתָּה בָקַעְתָּ מַעְיָן וָנָחַל אַתָּה הוֹבַשְׁתָּ נַהֲרוֹת אֵיתָן:
Ти розколов джерело й потік; Ти висушив могутні ріки.
לְךָ יוֹם אַף לְךָ לָיְלָה אַתָּה הֲכִינוֹתָ מָאוֹר וָשָׁמֶשׁ:
Твій день, Твоя й ніч; Ти утвердив світило й сонце.
אַתָּה הִצַּבְתָּ כָּל גְּבוּלוֹת אָרֶץ קַיִץ וָחֹרֶף אַתָּה יְצַרְתָּם:
Ти встановив усі межі землі; літо й зиму Ти створив їх.
זְכָר זֹאת אוֹיֵב חֵרֵף יְהוָה וְעַם נָבָל נִאֲצוּ שְׁמֶךָ:
Згадай, як ганьбив ворог Господа і як народ безчесний зневажав Ім'я Твоє.
אַל תִּתֵּן לְחַיַּת נֶפֶשׁ תּוֹרֶךָ חַיַּת עֲנִיֶּיךָ אַל תִּשְׁכַּח לָנֶצַח:
Не віддавай хижому звірові душу горлиці Своєї; душі убогих Своїх не забувай навіки.
הַבֵּט לַבְּרִית כִּי מָלְאוּ מַחֲשַׁכֵּי אֶרֶץ נְאוֹת חָמָס:
Зглянься на завіт, бо темні місця землі повні осель насильства.
אַל יָשֹׁב דַּךְ נִכְלָם עָנִי וְאֶבְיוֹן יְהַלְלוּ שְׁמֶךָ:
Нехай не відступить пригноблений у соромі; убогий і нужденний прославлятимуть Ім'я Твоє.
קוּמָה אֱלֹהִים רִיבָה רִיבֶךָ זְכֹר חֶרְפָּתְךָ מִנִּי נָבָל כָּל הַיּוֹם:
Повстань, Боже, борони справу Свою; згадай ганьбу Свою від безчесного цілий день.
אַל תִּשְׁכַּח קוֹל צֹרְרֶיךָ שְׁאוֹן קָמֶיךָ עֹלֶה תָמִיד:
Не забувай голосу супротивників Твоїх, гамору тих, що повстають проти Тебе, який невпинно здіймається.