עַל נַהֲרוֹת בָּבֶל שָׁם יָשַׁבְנוּ גַּם בָּכִינוּ בְּזָכְרֵנוּ אֶת צִיּוֹן:
Над ріками Вавилону, там ми сиділи й плакали, коли згадували Сіон.
עַל עֲרָבִים בְּתוֹכָהּ תָּלִינוּ כִּנֹּרוֹתֵינוּ:
На вербах посеред нього ми повісили арфи наші.
כִּי שָׁם שְׁאֵלוּנוּ שׁוֹבֵינוּ דִּבְרֵי שִׁיר וְתוֹלָלֵינוּ שִׂמְחָה שִׁירוּ לָנוּ מִשִּׁיר צִיּוֹן:
Бо там полонителі наші просили в нас слів пісні, а гнобителі наші вимагали радості: «Заспівайте нам із пісні Сіону.»
אֵיךְ נָשִׁיר אֶת שִׁיר יְהוָה עַל אַדְמַת נֵכָר:
«Як нам співати пісню Господню на чужій землі?»
אִם אֶשְׁכָּחֵךְ יְרוּשָׁלִָם תִּשְׁכַּח יְמִינִי:
Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай забуде правиця моя вправність свою.
תִּדְבַּק לְשׁוֹנִי לְחִכִּי אִם לֹא אֶזְכְּרֵכִי אִם לֹא אַעֲלֶה אֶת יְרוּשָׁלִַם עַל רֹאשׁ שִׂמְחָתִי:
Нехай прилипне язик мій до піднебіння мого, якщо я не пам'ятатиму тебе, якщо не піднесу Єрусалима на початку радості моєї.
זְכֹר יְהוָה לִבְנֵי אֱדוֹם אֵת יוֹם יְרוּשָׁלִָם הָאֹמְרִים עָרוּ עָרוּ עַד הַיְסוֹד בָּהּ:
Згадай, Господи, синам Едому день Єрусалима, тих, хто казав: «Руйнуйте його, руйнуйте, аж до основи його!»
בַּת בָּבֶל הַשְּׁדוּדָה אַשְׁרֵי שֶׁיְשַׁלֶּם לָךְ אֶת גְּמוּלֵךְ שֶׁגָּמַלְתְּ לָנוּ:
Дочко Вавилону, приречена на спустошення, блаженний той, хто відплатить тобі за вчинене, що ти заподіяла нам.
אַשְׁרֵי שֶׁיֹּאחֵז וְנִפֵּץ אֶת עֹלָלַיִךְ אֶל הַסָּלַע:
Блаженний той, хто схопить і розіб'є об скелю немовлят твоїх.