בבית האבל מוסיפים בשחרית ובמנחה מזמור זה, ביום שיש בו תחנון:
У домі жалоби наступний псалом додають у ранкових і пообідніх молитвах у дні, коли промовляють Таханун:
לַמְנַצֵּחַ לִבְנֵי קֹרַח מִזְמוֹר: שִׁמְעוּ זֹאת כָּל הָעַמִּים הַאֲזִינוּ כָּל יֹשְׁבֵי חָלֶד: גַּם בְּנֵי אָדָם גַּם בְּנֵי אִישׁ יַחַד עָשִׁיר וְאֶבְיוֹן: פִּי יְדַבֵּר חָכְמוֹת וְהָגוּת לִבִּי תְבוּנוֹת: אַטֶּה לְמָשָׁל אָזְנִי אֶפְתַּח בְּכִנּוֹר חִידָתִי: לָמָּה אִירָא בִּימֵי רָע עֲוֹן עֲקֵבַי יְסוּבֵּנִי: הַבֹּטְחִים עַל חֵילָם וּבְרֹב עָשְׁרָם יִתְהַלָּלוּ: אָח לֹא פָדֹה יִפְדֶּה אִישׁ לֹא יִתֵּן לֵאלֹהִים כָּפְרוֹ: וְיֵקַר פִּדְיוֹן נַפְשָׁם וְחָדַל לְעוֹלָם: וִיחִי עוֹד לָנֶצַח לֹא יִרְאֶה הַשָּׁחַת: כִּי יִרְאֶה חֲכָמִים יָמוּתוּ יַחַד כְּסִיל וָבַעַר יֹאבֵדוּ וְעָזְבוּ לַאֲחֵרִים חֵילָם: קִרְבָּם בָּתֵּימוֹ לְעוֹלָם מִשְׁכְּנֹתָם לְדֹר וָדֹר קָרְאוֹ בִשְׁמוֹתָם עֲלֵי אֲדָמוֹת: וְאָדָם בִּיקָר בַּל יָלִין נִמְשַׁל כַּבְּהֵמוֹת נִדְמוּ: זֶה דַרְכָּם כֵּסֶל לָמוֹ וְאַחֲרֵיהֶם בְּפִיהֶם יִרְצוּ סֶלָה: כַּצֹּאן לִשְׁאוֹל שַׁתּוּ מָוֶת יִרְעֵם וַיִּרְדּוּ בָם יְשָׁרִים לַבֹּקֶר וְצוּרָם לְבַלּוֹת שְׁאוֹל מִזְּבֻל לוֹ: אַךְ אֱלֹהִים יִפְדֶּה נַפְשִׁי מִיַּד שְׁאוֹל כִּי יִקָּחֵנִי סֶלָה: אַל תִּירָא כִּי יַעֲשִׁר אִישׁ כִּי יִרְבֶּה כְּבוֹד בֵּיתוֹ: כִּי לֹא בְמוֹתוֹ יִקַּח הַכֹּל לֹא יֵרֵד אַחֲרָיו כְּבוֹדוֹ: כִּי נַפְשׁוֹ בְּחַיָּיו יְבָרֵךְ וְיוֹדֻךָ כִּי תֵיטִיב לָךְ: תָּבוֹא עַד דּוֹר אֲבוֹתָיו עַד נֵצַח לֹא יִרְאוֹ אוֹר: אָדָם בִּיקָר וְלֹא יָבִין נִמְשַׁל כַּבְּהֵמוֹת נִדְמוּ: וּתְשׁוּעַת צַדִּיקִים מֵיְהֹוָה מָעוּזָּם בְּעֵת צָרָה: וַיַּעְזְרֵם יְהֹוָה וַיְפַלְּטֵם יְפַלְּטֵם מֵרְשָׁעִים וְיוֹשִׁיעֵם כִּי חָסוּ בוֹ:
Для диригента, псалом синів Кораха: Слухайте це, усі народи; послухайте, усі мешканці світу: І низькі, і високі, багаті й убогі разом. Уста мої говорять мудрість; роздум серця мого розум. Прихилю вухо моє до притчі; розв'яжу загадку мою на арфі. Чому маю боятися я в дні зла, коли беззаконня п'ят моїх оточує мене? Ті, хто надіється на багатство своє й хваляться множиною скарбів своїх. Жодна людина не може викупити брата свого ані дати Богові викуп за нього, бо викуп душі їхньої дорогий і він припиняється навіки, щоб жив він вічно й не побачив могили. Бо бачить він, що мудрі вмирають; дурний і нерозумний разом гинуть і залишають багатство своє іншим. Внутрішня думка їхня, що доми їхні навіки, оселі їхні на всі покоління; вони називають землі свої власними іменами. Але людина в пишноті своїй не встоїть; вона подібна до худоби, що гине. Це дорога їхня, безумство їхнє, і по них, у словах своїх вони знаходитимуть утіху навіки. Як овець призначено їх до Шеолу; смерть пастиме їх; праведні пануватимуть над ними вранці; а образ їхній струхне в Шеолі, далеко від високої оселі його. Але Бог викупить душу мою з руки Шеолу, бо Він візьме мене, Села. Не бійся, коли людина багатіє, коли зростає слава дому її. Бо коли вмре вона, не візьме нічого; слава її не зійде за нею. Бо душа її, поки живе вона, благословляє себе, і славлять тебе, коли чиниш ти добре для себе. Піде вона до покоління батьків своїх; вони ніколи не побачать світла. Людина в пишноті, але без розуму, подібна до худоби, що гине. Але спасіння праведних від Господа; Він твердиня їхня в час біди. І допомагає їм Господь і визволяє їх; визволяє їх від нечестивих і спасає їх, бо знайшли вони притулок у Ньому.
ביום שאין בו תחנון אומרים בבית האבל מזמור זה:
У дні, коли Таханун не промовляють, наступний псалом промовляють у домі жалоби:
מִכְתָּם לְדָוִד שָׁמְרֵנִי אֵל כִּי חָסִיתִי בָךְ: אָמַרְתְּ לַיהֹוָה אֲדֹנָי אָתָּה טוֹבָתִי בַּל עָלֶיךָ: לִקְדוֹשִׁים אֲשֶׁר בָּאָרֶץ הֵמָּה וְאַדִּירֵי כָּל חֶפְצִי בָם: יִרְבּוּ עַצְּבוֹתָם אַחֵר מָהָרוּ בַּל אַסִּיךְ נִסְכֵּיהֶם מִדָּם וּבַל אֶשָּׂא אֶת שְׁמוֹתָם עַל שְׂפָתָי: יְהֹוָה מְנָת חֶלְקִי וְכוֹסִי אַתָּה תּוֹמִיךְ גּוֹרָלִי: חֲבָלִים נָפְלוּ לִי בַּנְּעִמִים אַף נַחֲלָת שָׁפְרָה עָלָי: אֲבָרֵךְ אֶת יְהֹוָה אֲשֶׁר יְעָצָנִי אַף לֵילוֹת יִסְּרוּנִי כִלְיוֹתָי: שִׁוִּיתִי יְהֹוָה לְנֶגְדִּי תָמִיד כִּי מִימִינִי בַּל אֶמּוֹט: לָכֵן שָׂמַח לִבִּי וַיָּגֶל כְּבוֹדִי אַף בְּשָׂרִי יִשְׁכֹּן לָבֶטַח: כִּי לֹא תַעֲזֹב נַפְשִׁי לִשְׁאוֹל לֹא תִתֵּן חֲסִידְךָ לִרְאוֹת שָׁחַת: תּוֹדִיעֵנִי אֹרַח חַיִּים שֹׂבַע שְׂמָחוֹת אֶת פָּנֶיךָ נְעִמוֹת בִּימִינְךָ נֶצַח:
Міхтам Давида: Бережи мене, Боже, бо знайшов я притулок у Тобі. Я сказав Господеві: «Ти Владика мій; немає в мене добра окрім Тебе». Щодо святих, які на землі, вони шляхетні, у яких уся втіха моя. Помножаться скорботи тих, хто поспішає за іншим богом; не виливатиму я кривавих узливань їхніх ані не візьму імен їхніх на уста мої. Господь уділ мій і чаша моя; Ти підтримуєш долю мою. Межі впали мені в місцях приємних; воістину, спадщина моя прекрасна для мене. Благословлятиму Господа, що порадив мене; навіть уночі повчають мене нирки мої. Я ставив Господа завжди перед собою; бо Він праворуч мене, я не захитаюся. Тому радіє серце моє, і втішається слава моя; навіть тіло моє житиме безпечно. Бо Ти не покинеш душу мою в Шеолі, ані не даси вірному Твоєму побачити тління. Ти даєш мені пізнати шлях життя; перед лицем Твоїм повнота радості; праворуч Тебе блаженство навіки.