יום שישי
У п'ятницю:
הַיּום יום שִׁשִּׁי בְּשַׁבָּת. שֶׁבּו הָיוּ הַלְוִיִּם אומְרִים בְּבֵית הַמִּקְדָּשׁ: ה' מָלָךְ גֵּאוּת לָבֵשׁ. לָבֵשׁ ה' עז הִתְאַזָּר. אַף תִּכּון תֵּבֵל בַּל תִּמּוט: נָכון כִּסְאֲךָ מֵאָז. מֵעולָם אָתָּה: נָשאוּ נְהָרות ה'. נָשאוּ נְהָרות קולָם. יִשאוּ נְהָרות דָּכְיָם: מִקּלות מַיִם רַבִּים אַדִּירִים מִשְׁבְּרֵי יָם. אַדִּיר בַּמָּרום ה': עֵדתֶיךָ נֶאֶמְנוּ מְאד. לְבֵיתְךָ נָאֲוָה קדֶשׁ. ה' לְארֶךְ יָמִים:
Сьогодні шостий день Суботи, коли Левити говорили у Храмі: «Господь царює, зодягнений у велич; Господь зодягнений, оперезаний силою. Справді, утверджений світ; він не похитнеться. Утверджений престол Твій споконвіку; Ти від вічності. Підняли ріки, Господи, ріки підняли голос свій; Ріки підносять ревучі хвилі свої. Над гуркіт великих вод, над могутні буруни моря, Господь на висоті могутній. Свідчення Твої дуже певні; святість личить домові Твоєму, Господи, на всі дні майбутні.»
ברכי נפשי
Благослови Господа, душе моя
בראש חדש אחר שיר של יום אומרים ברכי נפשי:
На Рош Ходеш, після Псалма дня, читають «Благослови Господа, душе моя»:
בָּרֲכִי נַפְשִׁי אֶת יְהֹוָה יְהֹוָה אֱלֹהַי גָּדַלְתָּ מְּאֹד הוֹד וְהָדָר לָבָשְׁתָּ: עֹטֶה אוֹר כַּשַּׂלְמָה נוֹטֶה שָׁמַיִם כַּיְרִיעָה: הַמְקָרֶה בַמַּיִם עֲלִיּוֹתָיו הַשָּׂם עָבִים רְכוּבוֹ הַמְהַלֵּךְ עַל כַּנְפֵי רוּחַ: עֹשֶׂה מַלְאָכָיו רוּחוֹת מְשָׁרְתָיו אֵשׁ לֹהֵט: יָסַד אֶרֶץ עַל מְכוֹנֶיהָ בַּל תִּמּוֹט עוֹלָם וָעֶד: תְּהוֹם כַּלְּבוּשׁ כִּסִּיתוֹ עַל הָרִים יַעַמְדוּ מָיִם: מִן גַּעֲרָתְךָ יְנוּסוּן מִן קוֹל רַעַמְךָ יֵחָפֵזוּן: יַעֲלוּ הָרִים יֵרְדוּ בְקָעוֹת אֶל מְקוֹם זֶה יָסַדְתָּ לָהֶם: גְּבוּל שַׂמְתָּ בַּל יַעֲבֹרוּן בַּל יְשׁוּבוּן לְכַסּוֹת הָאָרֶץ: הַמְשַׁלֵּחַ מַעְיָנִים בַּנְּחָלִים בֵּין הָרִים יְהַלֵּכוּן: יַשְׁקוּ כָּל חַיְתוֹ שָׂדָי יִשְׁבְּרוּ פְרָאִים צְמָאָם: עֲלֵיהֶם עוֹף הַשָּׁמַיִם יִשְׁכּוֹן מִבֵּין עֳפָאיִם יִתְּנוּ קוֹל: מַשְׁקֶה הָרִים מֵעֲלִיּוֹתָיו מִפְּרִי מַעֲשֶׂיךָ תִּשְׂבַּע הָאָרֶץ: מַצְמִיחַ חָצִיר לַבְּהֵמָה וְעֵשֶׂב לַעֲבֹדַת הָאָדָם לְהוֹצִיא לֶחֶם מִן הָאָרֶץ: וְיַיִן יְשַׂמַּח לְבַב אֱנוֹשׁ לְהַצְהִיל פָּנִים מִשָּׁמֶן וְלֶחֶם לְבַב אֱנוֹשׁ יִסְעָד: יִשְׂבְּעוּ עֲצֵי יְהֹוָה אַרְזֵי לְבָנוֹן אֲשֶׁר נָטָע: אֲשֶׁר שָׁם צִפֳּרִים יְקַנֵּנוּ חֲסִידָה בְּרוֹשִׁים בֵּיתָהּ: הָרִים הַגְּבֹהִים לַיְּעֵלִים סְלָעִים מַחְסֶה לַשְׁפַנִּים: עָשָׂה יָרֵחַ לְמוֹעֲדִים שֶׁמֶשׁ יָדַע מְבוֹאוֹ: תָּשֶׁת חֹשֶׁךְ וִיהִי לָיְלָה בּוֹ תִרְמֹשׂ כָּל חַיְתוֹ יָעַר: הַכְּפִירִים שֹׁאֲגִים לַטָּרֶף וּלְבַקֵּשׁ מֵאֵל אָכְלָם: תִּזְרַח הַשֶּׁמֶשׁ יֵאָסֵפוּן וְאֶל מְעוֹנֹתָם יִרְבָּצוּן: יֵצֵא אָדָם לְפָעֳלוֹ וְלַעֲבֹדָתוֹ עֲדֵי עָרֶב: מָה רַבּוּ מַעֲשֶׂיךָ יְהֹוָה כֻּלָּם בְּחָכְמָה עָשִׂיתָ מָלְאָה הָאָרֶץ קִנְיָנֶךָ: זֶה הַיָּם גָּדוֹל וּרְחַב יָדָיִם שָׁם רֶמֶשׂ וְאֵין מִסְפָּר חַיּוֹת קְטַנּוֹת עִם גְּדֹלוֹת: שָׁם אֳנִיּוֹת יְהַלֵּכוּן לִוְיָתָן זֶה יָצַרְתָּ לְשַׂחֶק בּוֹ: כֻּלָּם אֵלֶיךָ יְשַׂבֵּרוּן לָתֵת אָכְלָם בְּעִתּוֹ: תִּתֵּן לָהֶם יִלְקֹטוּן תִּפְתַּח יָדְךָ יִשְׂבְּעוּן טוֹב: תַּסְתִּיר פָּנֶיךָ יִבָּהֵלוּן תֹּסֵף רוּחָם יִגְוָעוּן וְאֶל עֲפָרָם יְשׁוּבוּן: תְּשַׁלַּח רוּחֲךָ יִבָּרֵאוּן וּתְחַדֵּשׁ פְּנֵי אֲדָמָה: יְהִי כְבוֹד יְהֹוָה לְעוֹלָם יִשְׂמַח יְהֹוָה בְּמַעֲשָׂיו: הַמַּבִּיט לָאָרֶץ וַתִּרְעָד יִגַּע בֶּהָרִים וְיֶעֱשָׁנוּ: אָשִׁירָה לַיהֹוָה בְּחַיָּי אֲזַמְּרָה לֵאלֹהַי בְּעוֹדִי: יֶעֱרַב עָלָיו שִׂיחִי אָנֹכִי אֶשְׂמַח בַּיְהֹוָה: יִתַּמּוּ חַטָּאִים מִן הָאָרֶץ וּרְשָׁעִים עוֹד אֵינָם בָּרֲכִי נַפְשִׁי אֶת יְהֹוָה הַלְלוּיָהּ:
Благослови Господа, душе моя. Господи, Боже мій, Ти дуже великий; Ти зодягнений у пишноту й велич. Огортаєш Себе світлом, наче шатою, простягаєш небеса, наче завісу. Він кладе бруси горниць Своїх у водах, робить хмари колісницею Своєю, Ходить на крилах вітру. Він робить вітри посланцями Своїми, полум'я вогню служителями Своїми. Він заснував землю на основах її, щоб вона ніколи не похитнулася. Безодня, наче шата, вкриває її; води стояли над горами. Від докору Твого вони втекли; від звуку грому Твого вони поспішили геть. Гори піднялися; долини осіли на місце, яке Ти призначив для них. Ти поставив межу, якої вони не перейдуть; вони ніколи знову не вкриють землю. Він посилає джерела в долини; вони течуть між горами. Вони дають пити кожному звірові польовому; дикі осли гасять спрагу свою. Птахи небесні живуть біля них; вони співають серед гілля. Він напуває гори з горниць Своїх; земля насичується плодом діл Твоїх. Він чинить, щоб трава росла для худоби, і зілля для праці людини, виводячи їжу з землі, І вино, що звеселяє серце людини, олію, щоб сяяло обличчя її, і хліб, щоб підкріпити серце людини. Дерева Господні насичені, кедри Ливану, які Він насадив. Там птахи в'ють гнізда свої; лелека має дім свій у кипарисах. Високі гори для диких кіз; скелі є притулком для борсуків. Він зробив місяць для призначених пір; сонце знає захід свій. Ти чиниш темряву, і настає ніч, коли всі звірі лісові виходять. Молоді леви ревуть за здобиччю своєю й шукають їжу свою від Бога. Коли сходить сонце, вони збираються разом і лягають у лігвах своїх. Людина виходить на діло своє й на працю свою аж до вечора. Які численні діла Твої, Господи! У мудрості Ти зробив усі їх; земля повна надбань Твоїх. Ось море, велике й широке, із створіннями його без числа, живими істотами малими й великими. Там кораблі плавають, і Левіафан, якого Ти утворив, щоб гратися там. Усі вони чекають на Тебе, щоб дати їм їжу їхню в належний час. Коли Ти даєш її їм, вони збирають її; коли Ти відкриваєш руку Твою, вони насичуються добром. Коли Ти ховаєш обличчя Твоє, вони лякаються; коли Ти забираєш дух їхній, вони вмирають і повертаються в порох свій. Коли Ти посилаєш Дух Твій, вони творяться, і Ти оновлюєш обличчя землі. Нехай слава Господа триває навіки; нехай Господь радіє ділами Своїми. Він дивиться на землю, і вона тремтить; Він торкається гір, і вони димлять. Я співатиму Господеві, доки живу; я співатиму хвалу Богові моєму, доки існую. Нехай буде приємним Йому роздум мій; я радітиму в Господі. Нехай зникнуть грішники з землі, і нечестивих нехай більше не буде. Благослови Господа, душе моя. Алілуя!
מא' אלול עד אחר שמיני עצרת אומרים מזמור זה:
Від початку Елула й до після Шміні Ацерет читають цей псалом:
לְדָוִד. ה' אורִי וְיִשְׁעִי מִמִּי אִירָא. ה' מָעוז חַיַּי מִמִּי אֶפְחָד: בִּקְרב עָלַי מְרֵעִים לֶאֱכל אֶת בְּשרִי. צָרַי וְאיְבַי לִי. הֵמָּה כָּשְׁלוּ וְנָפָלוּ: אִם תַּחֲנֶה עָלַי מַחֲנֶה לא יִירָא לִבִּי. אִם תָּקוּם עָלַי מִלְחָמָה בְּזאת אֲנִי בוטֵחַ: אַחַת שָׁאַלְתִּי מֵאֵת ה'. אותָהּ אֲבַקֵּשׁ. שִׁבְתִּי בְּבֵית ה' כָּל יְמֵי חַיַּי. לַחֲזות בְּנעַם ה' וּלְבַקֵּר בְּהֵיכָלו: כִּי יִצְפְּנֵנִי בְּסֻכּו בְּיום רָעָה יַסְתִּירֵנִי בְּסֵתֶר אָהֳלו. בְּצוּר יְרומְמֵנִי: וְעַתָּה יָרוּם ראשִׁי עַל איְבַי סְבִיבותַי. וְאֶזְבְּחָה בְאָהֳלו זִבְחֵי תְרוּעָה. אָשִׁירָה וַאֲזַמְּרָה לה': שְׁמַע ה' קולִי אֶקְרָא. וְחָנֵּנִי וַעֲנֵנִי: לְךָ אָמַר לִבִּי בַּקְּשׁוּ פָנָי. אֶת פָּנֶיךָ ה' אֲבַקֵּשׁ: אַל תַּסְתֵּר פָּנֶיךָ מִמֶּנִּי. אַל תַּט בְּאַף עַבְדֶּךָ. עֶזְרָתִי הָיִיתָ. אַל תִּטְּשֵׁנִי וְאַל תַּעַזְבֵנִי אֱלהֵי יִשְׁעִי: כִּי אָבִי וְאִמִּי עֲזָבוּנִי. וה' יַאַסְפֵנִי: הורֵנִי ה' דַּרְכֶּךָ וּנְחֵנִי בְּארַח מִישׁור לְמַעַן שׁורְרָי: אַל תִּתְּנֵנִי בְּנֶפֶשׁ צָרָי. כִּי קָמוּ בִי עֵדֵי שֶׁקֶר וִיפֵחַ חָמָס: לוּלֵא הֶאֱמַנְתִּי לִרְאות בְּטוּב ה' בְּאֶרֶץ חַיִּים: קַוֵּה אֶל ה'. חֲזַק וְיַאֲמֵץ לִבֶּךָ. וְקַוֵּה אֶל ה’:
Давидів: Господь світло моє й спасіння моє; кого мені боятися? Господь твердиня життя мого; кого мені страшитися? Коли наблизилися до мене лиходії, щоб пожерти плоть мою, Супротивники мої й вороги мої, вони спіткнулися й упали. Хоч табором стане проти мене військо, не убоїться серце моє. Хоч повстане проти мене війна, навіть тоді я буду впевнений. Одного я просив у Господа, того я шукатиму: Жити в домі Господньому всі дні життя мого, Споглядати приємність Господа й відвідувати святилище Його. Бо Він сховає мене в наметі Своєму в день біди; Він укриє мене в схові шатра Свого; Він підніме мене високо на скелю. Тепер підніметься голова моя над ворогами моїми навколо мене; Я принесу жертви в наметі Його з вигуками радості. Я співатиму й гратиму Господеві. Почуй, Господи, голос мій, коли я кличу; будь милостивий до мене й відповідай мені. Заради Тебе сказало серце моє: «Шукайте обличчя Мого.» Обличчя Твоє, Господи, я шукатиму. Не ховай обличчя Твого від мене; не відвертай раба Твого в гніві. Ти був допомогою моєю; не покинь мене й не залиш мене, Боже спасіння мого. Хоч батько мій і мати моя залишили мене, Господь прийме мене. Навчи мене дороги Твоєї, Господи, і веди мене прямою стежкою через ворогів моїх. Не віддавай мене на бажання супротивників моїх, Бо повстали проти мене свідки неправдиві, і вони дихають насильством. Якби я не вірив, що побачу добро Господа в землі живих... Сподівайся на Господа; будь сильним і нехай зміцниться серце твоє; Так, сподівайся на Господа!