Тегілім

139

לַמְנַצֵּחַ לְדָוִד מִזְמוֹר יְהוָה חֲקַרְתַּנִי וַתֵּדָע:

Для дириґента. Псалом Давидів. Господи, Ти випробував мене і знаєш.

אַתָּה יָדַעְתָּ שִׁבְתִּי וְקוּמִי בַּנְתָּה לְרֵעִי מֵרָחוֹק:

Ти знаєш, коли я сідаю і коли встаю; Ти розумієш думку мою здалека.

אָרְחִי וְרִבְעִי זֵרִיתָ וְכָל דְּרָכַי הִסְכַּנְתָּה:

Чи я йду, чи лежу, Ти оточуєш мене, і всі дороги мої Тобі звичні.

כִּי אֵין מִלָּה בִּלְשׁוֹנִי הֵן יְהוָה יָדַעְתָּ כֻלָּהּ:

Бо ще немає слова на язиці моїм; ось, Господи, Ти все це знаєш.

אָחוֹר וָקֶדֶם צַרְתָּנִי וַתָּשֶׁת עָלַי כַּפֶּכָה:

Ззаду і спереду Ти оточив мене і поклав на мене долоню Свою.

(פלאיה) פְּלִיאָה דַעַת מִמֶּנִּי נִשְׂגְּבָה לֹא אוּכַל לָהּ:

Знання це приховане від мене; воно високе, я не можу його осягнути.

אָנָה אֵלֵךְ מֵרוּחֶךָ וְאָנָה מִפָּנֶיךָ אֶבְרָח:

Куди піду я від Духа Твого, і куди втечу від обличчя Твого?

אִם אֶסַּק שָׁמַיִם שָׁם אָתָּה וְאַצִּיעָה שְּׁאוֹל הִנֶּךָּ:

Якщо зійду на небеса, Ти там, і якщо постелю собі в могилі, ось, Ти там.

אֶשָּׂא כַנְפֵי שָׁחַר אֶשְׁכְּנָה בְּאַחֲרִית יָם:

[Якщо] візьму крила зорі, [якщо] оселюся на краю заходу,

גַּם שָׁם יָדְךָ תַנְחֵנִי וְתֹאחֲזֵנִי יְמִינֶךָ:

то й там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя втримає мене.

וָאֹמַר אַךְ חֹשֶׁךְ יְשׁוּפֵנִי וְלַיְלָה אוֹר בַּעֲדֵנִי:

Я сказав: «Темрява огорне мене, і ніч буде світлом навколо мене.»

גַּם חֹשֶׁךְ לֹא יַחְשִׁיךְ מִמֶּךָּ וְלַיְלָה כַּיּוֹם יָאִיר כַּחֲשֵׁיכָה כָּאוֹרָה:

Навіть темрява не сховає [нічого] від Тебе, і ніч засяє, мов день; як темрява, так і світло.

כִּי אַתָּה קָנִיתָ כִלְיֹתָי תְּסֻכֵּנִי בְּבֶטֶן אִמִּי:

Бо Ти створив нутрощі мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї.

אוֹדְךָ עַל כִּי נוֹרָאוֹת נִפְלֵיתִי נִפְלָאִים מַעֲשֶׂיךָ וְנַפְשִׁי יֹדַעַת מְאֹד:

Я славитиму Тебе, бо дивно і страшно я створений; чудові діла Твої, і душа моя знає це дуже добре.

לֹא נִכְחַד עָצְמִי מִמֶּךָּ אֲשֶׁר עֻשֵּׂיתִי בַסֵּתֶר רֻקַּמְתִּי בְּתַחְתִּיּוֹת אָרֶץ:

Не була прихована від Тебе сутність моя, коли я був створений потаємно, витканий у глибинах землі.

גָּלְמִי רָאוּ עֵינֶיךָ וְעַל סִפְרְךָ כֻּלָּם יִכָּתֵבוּ יָמִים יֻצָּרוּ (ולא) וְלוֹ אֶחָד בָּהֶם:

Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй усе було записано; дні були утворені, і один з них Його.

וְלִי מַה יָּקְרוּ רֵעֶיךָ אֵל מֶה עָצְמוּ רָאשֵׁיהֶם:

А мені, які дорогі друзі Твої, Господи! Який великий їх загал!

אֶסְפְּרֵם מֵחוֹל יִרְבּוּן הֱקִיצֹתִי וְעוֹדִי עִמָּךְ:

Я лічитиму їх, та вони численніші за пісок; доходжу до кінця, і досі я з Тобою.

אִם תִּקְטֹל אֱלוֹהַּ רָשָׁע וְאַנְשֵׁי דָמִים סוּרוּ מֶנִּי:

О, якби Ти вигубив нечестивого, Боже, і люди кровожерні: «Відступіться від мене.»

אֲשֶׁר יֹאמְרֻךָ לִמְזִמָּה נָשֻׂא לַשָּׁוְא עָרֶיךָ:

Що згадують Тебе з лукавим задумом; вороги Твої марно піднесли його.

הֲלוֹא מְשַׂנְאֶיךָ יְהוָה אֶשְׂנָא וּבִתְקוֹמְמֶיךָ אֶתְקוֹטָט:

Чи не ненавиджу я тих, що ненавидять Тебе, Господи? З тими, що повстають на Тебе, я ворогую.

תַּכְלִית שִׂנְאָה שְׂנֵאתִים לְאוֹיְבִים הָיוּ לִי:

Я ненавиджу їх повною ненавистю; вони стали мені ворогами.

חָקְרֵנִי אֵל וְדַע לְבָבִי בְּחָנֵנִי וְדַע שַׂרְעַפָּי:

Випробуй мене, Боже, і пізнай серце моє; перевір мене і пізнай думки мої.

וּרְאֵה אִם דֶּרֶךְ עֹצֶב בִּי וּנְחֵנִי בְּדֶרֶךְ עוֹלָם:

І подивись, чи немає в мені дороги болісної, і веди мене дорогою вічною.