לַמְנַצֵּחַ לִבְנֵי קֹרַח מִזְמוֹר:
Для провідника, синів Кораха, пісня.
שִׁמְעוּ זֹאת כָּל הָעַמִּים הַאֲזִינוּ כָּל יֹשְׁבֵי חָלֶד:
Слухайте це, всі народи; прихиліть вухо, всі мешканці землі.
גַּם בְּנֵי אָדָם גַּם בְּנֵי אִישׁ יַחַד עָשִׁיר וְאֶבְיוֹן:
І сини «Адама», і сини «Іша», разом багаті й убогі.
פִּי יְדַבֵּר חָכְמוֹת וְהָגוּת לִבִּי תְבוּנוֹת:
Уста мої промовлятимуть мудрощі, і думки серця мого розважливі.
אַטֶּה לְמָשָׁל אָזְנִי אֶפְתַּח בְּכִנּוֹר חִידָתִי:
Прихилю вухо моє до притчі; на лірі розв'яжу загадку мою.
לָמָּה אִירָא בִּימֵי רָע עֲוֹן עֲקֵבַי יְסוּבֵּנִי:
Чого мені боятися в дні нещастя? Беззаконня п'ят моїх оточує мене.
הַבֹּטְחִים עַל חֵילָם וּבְרֹב עָשְׁרָם יִתְהַלָּלוּ:
Ті, що покладаються на маєтки свої і хваляться великим багатством своїм,
אָח לֹא פָדֹה יִפְדֶּה אִישׁ לֹא יִתֵּן לֵאלֹהִים כָּפְרוֹ:
брат не може викупити людину, не може дати за неї викупу Богові,
וְיֵקַר פִּדְיוֹן נַפְשָׁם וְחָדַל לְעוֹלָם:
бо викуп душі їхньої надто дорогий і недосяжний повік,
וִיחִי עוֹד לָנֶצַח לֹא יִרְאֶה הַשָּׁחַת:
щоб жити йому ще навіки і не побачити Ями.
כִּי יִרְאֶה חֲכָמִים יָמוּתוּ יַחַד כְּסִיל וָבַעַר יֹאבֵדוּ וְעָזְבוּ לַאֲחֵרִים חֵילָם:
Бо він бачить, що мудреці вмирають, разом нерозумний і невіглас гинуть і залишають маєтки свої іншим.
קִרְבָּם בָּתֵּימוֹ לְעוֹלָם מִשְׁכְּנֹתָם לְדֹר וָדֹר קָרְאוּ בִשְׁמוֹתָם עֲלֵי אֲדָמוֹת:
У серці своїм гадають, що доми їхні навіки, оселі їхні з роду в рід; називають своїми іменами наділи землі.
וְאָדָם בִּיקָר בַּל יָלִין נִמְשַׁל כַּבְּהֵמוֹת נִדְמוּ:
Та людина не перебуває у славі своїй; вона подібна до тварин, що гинуть мовчки.
זֶה דַרְכָּם כֵּסֶל לָמוֹ וְאַחֲרֵיהֶם בְּפִיהֶם יִרְצוּ סֶלָה:
Така дорога їхня, безглуздя при них, і після них устами своїми переповідатимуть про них повік.
כַּצֹּאן לִשְׁאוֹל שַׁתּוּ מָוֶת יִרְעֵם וַיִּרְדּוּ בָם יְשָׁרִים לַבֹּקֶר (וצירם) וְצוּרָם לְבַלּוֹת שְׁאוֹל מִזְּבֻל לוֹ:
Мов вівці, призначені вони до могили; смерть пожере їх, і праведні запанують над ними вранці, а образ їхній знидіє в могилі, що стане їм оселею.
אַךְ אֱלֹהִים יִפְדֶּה נַפְשִׁי מִיַּד שְׁאוֹל כִּי יִקָּחֵנִי סֶלָה:
Але Бог викупить душу мою з влади могили, бо Він візьме мене навіки.
אַל תִּירָא כִּי יַעֲשִׁר אִישׁ כִּי יִרְבֶּה כְּבוֹד בֵּיתוֹ:
Не бійся, коли людина багатіє, коли множиться слава дому її,
כִּי לֹא בְמוֹתוֹ יִקַּח הַכֹּל לֹא יֵרֵד אַחֲרָיו כְּבוֹדוֹ:
бо при смерті своїй вона нічого не візьме; не зійде за нею слава її.
כִּי נַפְשׁוֹ בְּחַיָּיו יְבָרֵךְ וְיוֹדֻךָ כִּי תֵיטִיב לָךְ:
Бо за життя свого вона благословляє себе, але всі хвалитимуть тебе, бо ти чиниш собі добро.
תָּבוֹא עַד דּוֹר אֲבוֹתָיו עַד נֵצַח לֹא יִרְאוּ אוֹר:
Ти прийдеш до покоління батьків своїх; навіки вони не побачать світла.
אָדָם בִּיקָר וְלֹא יָבִין נִמְשַׁל כַּבְּהֵמוֹת נִדְמוּ:
Людина у славі своїй, та не розуміє; вона подібна до тварин, що гинуть мовчки.