וַיְדַבֵּר ה' אֶל משֶׁה לֵּאמר:
І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
וְעָשיתָ כִּיּור נְחשֶׁת וְכַנּו נְחשֶׁת לְרָחְצָה. וְנָתַתָּ אתו בֵּין אהֶל מועֵד וּבֵין הַמִּזְבֵּחַ. וְנָתַתָּ שָׁמָּה מָיִם: וְרָחֲצוּ אַהֲרן וּבָנָיו מִמֶּנּוּ אֶת יְדֵיהֶם וְאֶת רַגְלֵיהֶם: בְּבאָם אֶל אהֶל מועֵד יִרְחֲצוּ מַיִם וְלא יָמֻתוּ. או בְגִשְׁתָּם אֶל הַמִּזְבֵּחַ לְשָׁרֵת. לְהַקְטִיר אִשֶּׁה לה': וְרָחֲצוּ יְדֵיהֶם וְרַגְלֵיהֶם וְלא יָמֻתוּ. וְהָיְתָה לָהֶם חָק עולָם. לו וּלְזַרְעו לְדרתָם:
І зроби умивальницю з міді, з підставою її теж з міді, для омивання; і постав її між наметом зборів і жертовником; і налий у неї води; і нехай Аарон і сини його омивають руки свої й ноги свої з неї; коли входять вони до намету зборів, нехай омиваються водою, щоб не померли; або коли приступають до жертовника, щоб служити, щоб спалювати жертву вогняну Господеві; нехай омивають руки свої й ноги свої, щоб не померли; і нехай буде це для них постановою вічною, для нього й нащадків його на покоління їхні:
וַיְדַבֵּר ה' אֶל משֶׁה לֵּאמר: צַו אֶת אַהֲרן וְאֶת בָּנָיו לֵאמר זאת תּורַת הָעלָה הִיא הָעלָה עַל מוקְדָה עַל הַמִּזְבֵּחַ כָּל הַלַּיְלָה עַד הַבּקֶר וְאֵשׁ הַמִּזְבֵּחַ תּוּקַד בּו: וְלָבַשׁ הַכּהֵן מִדּו בַד וּמִכְנְסֵי בַד יִלְבַּשׁ עַל בְּשרו וְהֵרִים אֶת הַדֶּשֶׁן אֲשֶׁר תּאכַל הָאֵשׁ אֶת הָעלָה עַל הַמִּזְבֵּחַ וְשמו אֵצֶל הַמִּזְבֵּחַ: וּפָשַׁט אֶת בְּגָדָיו וְלָבַשׁ בְּגָדִים אֲחֵרִים וְהוצִיא אֶת הַדֶּשֶׁן אֶל מִחוּץ לַמַּחֲנֶה אֶל מָקום טָהור: וְהָאֵשׁ עַל הַמִּזְבֵּחַ תּוּקַד בּו לא תִכְבֶּה וּבִעֵר עָלֶיהָ הַכּהֵן עֵצִים בַּבּקֶר בַּבּקֶר וְעָרַךְ עָלֶיהָ הָעלָה וְהִקְטִיר עָלֶיהָ חֶלְבֵי הַשְּׁלָמִים: אֵשׁ תָּמִיד תּוּקַד עַל הַמִּזְבֵּחַ לא תִכְבֶּה:
І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Накажи Аарону й синам його, кажучи: Ось закон всепалення; це всепалення, що залишається на вогнищі на жертовнику цілу ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай палає на ньому; і нехай зодягне священник лляну одежу свою, і лляні штани свої нехай надягне на тіло своє; і нехай збере попіл, на який вогонь обернув всепалення на жертовнику, і покладе його при жертовнику; і нехай зніме одежу свою й надягне іншу одежу, і винесе попіл за табір на чисте місце; і вогонь на жертовнику нехай палає на ньому; нехай не гасне; і нехай палить священник дрова на ньому щоранку, і нехай розкладає на ньому всепалення й палить на ньому лій мирних жертв; невгасимий вогонь нехай палає на жертовнику; нехай не гасне:
יְהִי רָצון מִלְּפָנֶיךָ ה' אֱלהֵינוּ וֵאלהֵי אֲבותֵינוּ שֶׁתְּרַחֵם עָלֵינוּ וְתִמְחָל לָנוּ עַל כָּל חַטּאתֵינוּ וּתְכַפֶּר לָנוּ עַל כָּל עֲונותֵינוּ וְתִסְלַח לָנוּ עַל כָּל פְּשָׁעֵינוּ וְתִבְנֶה בֵּית הַמִּקְדָּשׁ בִּמְהֵרָה בְיָמֵינוּ וְנַקְרִיב לְפָנֶיךָ קָרְבַּן הַתָּמִיד שֶׁיְּכַפֵּר בַּעֲדֵנוּ כְּמו שֶׁכָּתַבְתָּ עָלֵינוּ בְּתורָתֶךָ עַל יְדֵי משֶׁה עַבְדֶּךָ מִפִּי כְבודֶךָ כָּאָמוּר:
Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже наш і Боже батьків наших, щоб помилував Ти нас і простив нам усі гріхи наші, спокутував усі беззаконня наші, пробачив усі злочини наші, і відбудував Святий Храм скоро, за днів наших, щоб ми могли приносити перед Тобою постійну жертву на спокуту за нас, як Ти написав нам у Торі Твоїй через Мойсея, слугу Твого, з уст слави Твоєї, як сказано:
וַיְדַבֵּר ה' אֶל משֶׁה לֵּאמר: צַו אֶת בְּנֵי יִשרָאֵל וְאָמַרְתָּ אֲלֵהֶם. אֶת קָרְבָּנִי לַחְמִי לְאִשַּׁי רֵיחַ נִיחחִי. תִּשְׁמְרוּ לְהַקְרִיב לִי בְּמועֲדו: וְאָמַרְתָּ לָהֶם. זֶה הָאִשֶּׁה אֲשֶׁר תַּקְרִיבוּ לה'. כְּבָשים בְּנֵי שָׁנָה תְמִימִים. שְׁנַיִם לַיּום עלָה תָמִיד: אֶת הַכֶּבֶש אֶחָד תַּעֲשה בַבּקֶר. וְאֵת הַכֶּבֶש הַשֵּׁנִי תַּעֲשה בֵּין הָעַרְבָּיִם: וַעֲשירִית הָאֵיפָה סלֶת לְמִנְחָה. בְּלוּלָה בְּשֶׁמֶן כָּתִית רְבִיעִת הַהִין: עלַת תָּמִיד הָעֲשיָה בְּהַר סִינַי. לְרֵיחַ נִיחחַ אִשֶּׁה לה': וְנִסְכּו רְבִיעִת הַהִין לַכֶּבֶש הָאֶחָד. בַּקּדֶשׁ הַסֵּךְ נֶסֶךְ שֵׁכָר לה': וְאֵת הַכֶּבֶש הַשֵּׁנִי תַּעֲשה בֵּין הָעַרְבָּיִם. כְּמִנְחַת הַבּקֶר וּכְנִסְכּו תַּעֲשה. אִשֵּׁה רֵיחַ נִיחחַ לה': וְשָׁחַט אתו עַל יֶרֶךְ הַמִּזְבֵּחַ צָפנָה לִפְנֵי ה'. וְזָרְקוּ בְּנֵי אַהֲרן הַכּהֲנִים אֶת דָּמו עַל הַמִּזְבֵּחַ סָבִיב:
І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Накажи синам Ісраїля й скажи їм: Приношення Моє, їжу Мою для жертв Моїх вогняних, приємні пахощі Мені, дбайте приносити Мені в призначений час його; і скажи їм: Ось жертва вогняна, яку маєте приносити Господеві: двох ягнят однолітків без вади, щодня, як постійне всепалення; одне ягня приноситимеш уранці, а друге ягня приноситимеш надвечір; і десяту частину ефи доброго борошна на хлібну жертву, змішаного з четвертиною гіна битої олії; це постійне всепалення, установлене на горі Сінай, на приємні пахощі, жертва вогняна Господеві; і узливання його нехай буде четвертина гіна вина на одне ягня; у святому місці виливай узливання міцного напою Господеві; і друге ягня приноситимеш надвечір; як хлібну жертву ранку й узливання його приноситимеш його, жертву вогняну, приємні пахощі Господеві; і нехай заколе його на північному боці жертовника перед Господом; і сини Аарона, священники, нехай покроплять кров'ю його навколо жертовника:
יְהִי רָצון מִלְּפָנֶיךָ, ה' אֱלהֵינוּ וֵאלהֵי אֲבותֵינוּ, שֶׁתְּהֵא אֲמִירָה זוּ חֲשׁוּבָה וּמְקֻבֶּלֶת וּמְרֻצָּה לְפָנֶיךָ כְּאִלּוּ הִקְרַבְנוּ קָרְבַּן הַתָּמִיד בְּמועֲדו וּבִמְקומו וּכְהִלְכָתו:
Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже наш і Боже батьків наших, щоб це читання було визнане, прийняте й приємне перед Тобою, немовби ми принесли постійну жертву в призначений час її й на місці її та за законом її:
אַתָּה הוּא ה' אֱלהֵינוּ שֶׁהִקְטִירוּ אֲבותֵינוּ לְפָנֶיךָ אֶת קְטרֶת הַסַּמִּים בִּזְמַן שֶׁבֵּית הַמִּקְדָּשׁ הָיָה קַיָּם. כַּאֲשֶׁר צִוִּיתָ אותָם עַל יַד משֶׁה נְבִיאֶךָ כַּכָּתוּב בְּתורָתֶךָ: וַיּאמֶר ה' אֶל משֶׁה קַח לְךָ סַמִּים נָטָף וּשְׁחֵלֶת וְחֶלְבְּנָה סַמִּים וּלְבנָה זַכָּה בַּד בְּבַד יִהְיֶה: וְעָשיתָ אתָהּ קְטרֶת רקַח מַעֲשה רוקֵחַ מְמֻלָּח טָהור קדֶשׁ: וְשָׁחַקְתָּ מִמֶּנָּה הָדֵק וְנָתַתָּה מִמֶּנָּה לִפְנֵי הָעֵדֻת בְּאהֶל מועֵד אֲשֶׁר אִוָּעֵד לְךָ שָׁמָּה קדֶשׁ קָדָשִׁים תִּהְיֶה לָכֶם: וְנֶאֱמַר וְהִקְטִיר עָלָיו אַהֲרן קְטרֶת סַמִּים בַּבּקֶר בַּבּקֶר בְּהֵיטִיבו אֶת הַנֵּרות יַקְטִירֶנָּה: וּבְהַעֲלת אַהֲרן אֶת הַנֵּרות בֵּין הָעַרְבַּיִם יַקְטִירֶנָּה קְטרֶת תָּמִיד לִפְנֵי ה' לְדרתֵיכֶם:
Ти є Господь, Бог наш, перед яким батьки наші палили запашне куріння, коли стояв Святий Храм, як Ти повелів їм через Мойсея, пророка Твого, як написано в Торі Твоїй: І сказав Господь Мойсеєві: Візьми собі пахощі, стакту, ониху й гальбан, пахощі з чистим ладаном; кожне нехай буде рівної ваги; і зробиш із цього куріння, суміш, діло мироварника, посолене, чисте й святе; і розітреш частину його дуже дрібно й покладеш перед Свідченням у наметі зборів, де Я зустрічатимуся з тобою; нехай буде воно найсвятішим для вас; і сказано: І нехай палить Аарон на ньому запашне куріння щоранку; коли він порядкує лампи, нехай палить його; і коли Аарон запалює лампи надвечір, нехай палить його, постійне куріння перед Господом на покоління ваші:
תָּנוּ רַבָּנָן פִּטּוּם הַקְּטרֶת כֵּיצַד שְׁלשׁ מֵאות וְשִׁשִּׁים וּשְׁמונָה מָנִים הָיוּ בָהּ. שְׁלשׁ מֵאות וְשִׁשִּׁים וַחֲמִשָּׁה כְּמִנְיַן יְמות הַחַמָּה. מָנֶה לְכָל יום. פְּרַס בְּשַׁחֲרִית וּפְרַס בֵּין הָעַרְבָּיִם. וּשְׁלשָׁה מָנִים יְתֵרִים שֶׁמֵּהֶם מַכְנִיס כּהֵן גָּדול מְלא חָפְנָיו בְּיום הַכִּפּוּרִים. וּמַחֲזִירָן לְמַכְתֶּשֶׁת בְּעֶרֶב יום הַכִּפּוּרִים. וְשׁוחֲקָן יָפֶה יָפֶה כְּדֵי שֶׁתְּהֵא דַקָּה מִן הַדַּקָּה: וְאַחַד עָשר סַמָּנִים הָיוּ בָהּ. וְאֵלּוּ הֵן: א הַצֳּרִי ב וְהַצִּפּרֶן ג הַחֶלְבְּנָה ד וְהַלְּבונָה מִשְׁקַל שִׁבְעִים שִׁבְעִים מָנֶה. ה מר ו וּקְצִיעָה ז שִׁבּלֶת נֵרְדְּ ח וְכַרְכּם מִשְׁקַל שִׁשָּׁה עָשר שִׁשָּׁה עָשר מָנֶה. ט הַקּשְׁטְ שְׁנֵים עָשר. י קִלּוּפָה שְׁלשָׁה. יא קִנָּמון תִּשְׁעָה.
Навчали рабини: Як готували куріння? Триста шістдесят вісім манех було в ньому; триста шістдесят п'ять відповідно до днів сонячного року, манех на кожен день, половину вранці й половину надвечір; і три додаткові манехи, з яких первосвященник вносив повні жмені в День Спокути; і повертали їх у ступу напередодні Дня Спокути й розтирали їх дуже дрібно, щоб було воно тонше за тонке; і одинадцять пахощів було в ньому, і ось вони: 1) стакта, 2) ониха, 3) гальбан, 4) ладан, по сімдесят манех кожного; 5) мирра, 6) касія, 7) нард, 8) шафран, по шістнадцять манех кожного; 9) кост, дванадцять манех; 10) запашна кора, три манехи; 11) кориця, дев'ять манех:
בּרִית כַּרְשִׁינָה תִּשְׁעָה קַבִּין. יֵין קַפְרִיסִין סְאִין תְּלָתָא וְקַבִּין תְּלָתָא. וְאִם לא מָצָא יֵין קַפְרִיסִין מֵבִיא חֲמַר חִוַּרְיָן עַתִּיק. מֶלַח סְדומִית רבַע מַעֲלֶה עָשָׁן כָּל שֶׁהוּא.
Содомська сіль, чверть; кіпрське вино, три сеа й три кави; а якщо не міг знайти кіпрського вина, приносив старе біле вино; содомська сіль, чверть; зілля, що здіймає дим, будь-яка кількість:
רַבִּי נָתָן הַבַּבְלִי אומֵר אַף כִּפַּת הַיַּרְדֵּן כָּל שֶׁהוּא וְאִם נָתַן בָּהּ דְּבַשׁ פְּסָלָהּ. וְאִם חִסַּר אַחַת מִכָּל סַמָּנֶיהָ חַיָּב מִיתָה:
Рабі Натан Вавилонянин каже: також невелика кількість йорданської смоли; а якщо хтось додавав до нього мед, той псував його; а якщо пропускав один з пахощів його, той підлягав смерті:
רַבָּן שִׁמְעון בֶּן גַּמְלִיאֵל אומֵר הַצֳּרִי אֵינו אֶלָּא שרָף הַנּוטֵף מֵעֲצֵי הַקְּטָף. בּרִית כַּרְשִׁינָה שֶׁשָׁפִין בָּה אֶת הַצִּפּרֶן כְּדֵי שֶׁתְּהֵא נָאָה. יֵין קַפְרִיסִין שֶׁשׁורִין בּו אֶת הַצִּפּרֶן כְּדֵי שֶׁתְּהֵא עַזָּה. וַהֲלא מֵי רַגְלַיִם יָפִין לָהּ אֶלָּא שֶׁאֵין מַכְנִיסִין מֵי רַגְלַיִם בַּמִּקְדָּשׁ מִפְּנֵי הַכָּבוד:
Раббан Шимон бен Гамліель каже: Стакта не що інше, як смола, що крапає з бальзамових дерев; содомська сіль уживалася, щоб натирати ониху, аби зробити її гарною; кіпрське вино вживалося, щоб вимочувати ониху, аби зробити її їдкою; і чи не могла б сеча послужити їй добре? Але сечу не вносять до Храму заради гідності:
תַּנְיָא רַבִּי נָתָן אומֵר כְּשֶׁהוּא שׁוחֵק אומֵר. הָדֵק הֵיטֵב הֵיטֵב הָדֵק. מִפְּנֵי שֶׁהַקּול יָפֶה לַבְּשמִים. פִּטְּמָהּ לַחֲצָאִין כְּשֵׁרָה. לִשְׁלִישׁ וְלִרְבִיעַ לא שָׁמַעְנוּ:
Навчали: Рабі Натан каже: Коли розтирають його, кажуть: Розтирай добре, добре розтирай, бо звук добрий для пахощів; якщо готував його половинами, воно дійсне; третинами чи четвертинами, ми не чули:
אָמַר רַבִּי יְהוּדָה זֶה הַכְּלָל. אִם כְּמִדָּתָהּ כְּשֵׁרָה לַחֲצָאִין. וְאִם חִסַּר אַחַת מִכָּל סַמָּנֶיהָ חַיָּב מִיתָה:
Рабі Єгуда сказав: Ось загальне правило: Якщо воно в належній мірі своїй, воно дійсне половинами; а якщо пропускав один з пахощів його, той підлягав смерті:
תַּנְיָא בַּר קַפָּרָא אומֵר. אַחַת לְשִׁשִּׁים או לְשִׁבְעִים שָׁנָה הָיְתָה בָאָה שֶׁל שִׁירַיִם לַחֲצָאִין:
Навчали: Бар Каппара каже: Раз на шістдесят чи сімдесят років залишок доходив до половин:
וְעוד תָּנֵי בַּר קַפָּרָא אִלּוּ הָיָה נותֵן בָּהּ קורְטוב שֶׁל דְּבַשׁ אֵין אָדָם יָכול לַעֲמד מִפְּנֵי רֵיחָהּ. וְלָמָה אֵין מְעָרְבִין בָּהּ דְּבַשׁ. מִפְּנֵי שֶׁהַתּורָה אָמְרָה כִּי כָל שאר וְכָל דְּבַשׁ לא תַקְטִירוּ מִמֶּנּוּ אִשֶּׁה לה':
І ще навчав Бар Каппара: Якби хтось додав до нього невелику кількість меду, жодна людина не змогла б витримати пахощів його; а чому не змішують мед з ним? Бо Тора каже: Бо ніякого квасу й ніякого меду не палитимете як жертву вогняну Господеві:
ג”פ ה' צְבָאות עִמָּנוּ מִשגָּב לָנוּ אֱלהֵי יַעֲקב סֶלָה: ג”פ ה' צְבָאות אַשְׁרֵי אָדָם בּוטֵחַ בָּךְ: ג”פ ה' הושִׁיעָה הַמֶּלֶךְ יַעֲנֵנוּ בְיום קָרְאֵנוּ: אַתָּה סֵתֶר לִי מִצַּר תִּצְּרֵנִי רָנֵּי פַלֵּט תְּסובְבֵנִי סֶלָה: וְעָרְבָה לה' מִנְחַת יְהוּדָה וִירוּשָׁלָיִם כִּימֵי עולָם וּכְשָׁנִים קַדְמונִיּות:
Тричі: Господь Саваот з нами; Бог Якова твердиня наша, села; тричі: Господи Саваот, блаженний чоловік, що надіється на Тебе; тричі: Господи, спаси нас; нехай Цар відповість нам у день, коли кличемо; Ти схованка моя; Ти оберігаєш мене від біди; Ти оточуєш мене радісними піснями визволення, села; і нехай приношення Юди й Єрусалима буде приємне Господеві, як у дні давні й як у роки минулі:
אַבַּיֵּי הֲוָה מְסַדֵּר סֵדֶר הַמַּעֲרָכָה מִשְּׁמָא דִּגְמָרָא וְאַלִּבָּא דְאַבָּא שָׁאוּל. מַעֲרָכָה גְדולָה קודֶמֶת לְמַעֲרָכָה שְׁנִיָּה שֶׁל קְטרֶת. וּמַעֲרָכָה שְׁנִיָּה שֶׁל קְטרֶת קודֶמֶת לְסִדּוּר שְׁנֵי גִזְרֵי עֵצִים. וְסִדּוּר שְׁנֵי גִזְרֵי עֵצִים קודֵם לְדִשּׁוּן מִזְבֵּחַ הַפְּנִימִי. וְדִשּׁוּן מִזְבֵּחַ הַפְּנִימִי קודֵם לַהֲטָבַת חָמֵשׁ נֵרות. וַהֲטָבַת חָמֵשׁ נֵרות קודֶמֶת לְדַם הַתָּמִיד. וְדַם הַתָּמִיד קודֵם לַהֲטָבַת שְׁתֵּי נֵרות. וַהֲטָבַת שְׁתֵּי נֵרות קודֶמֶת לִקְטרֶת. וּקְטרֶת קודֶמֶת לְאֵבָרִים. וְאֵבָרִים לְמִנְחָה. וּמִנְחָה לַחֲבִתִּין. וַחֲבִתִּין לִנְסָכִין. וּנְסָכִין לְמוּסָפִין. וּמוּסָפִין לְבָזִיכִין. וּבָזִיכִין קודְמִין לְתָמִיד שֶׁל בֵּין הָעַרְבָּיִם. שֶׁנֶּאֱמַר. וְעָרַךְ עָלֶיהָ הָעלָה וְהִקְטִיר עָלֶיהָ חֶלְבֵי הַשְּׁלָמִים. עָלֶיהָ הַשְׁלֵם כָּל הַקָּרְבָּנות כֻּלָּם:
Абає впорядкував чин служіння за переданням і за Абба Шаулом: Велика купа дров передує другій купі для куріння; а друга купа для куріння передує укладанню двох полін; а укладання двох полін передує видаленню попелу з внутрішнього жертовника; а видалення попелу з внутрішнього жертовника передує порядкуванню п'яти ламп; а порядкування п'яти ламп передує крові постійної жертви; а кров постійної жертви передує порядкуванню двох ламп; а порядкування двох ламп передує курінню; а куріння передує членам жертви; а члени жертви передують хлібній жертві; а хлібна жертва передує коржам; а коржі передують узливанням; а узливання передують додатковим жертвам; а додаткові жертви передують чашам; а чаші передують постійній жертві надвечірній; як сказано: І нехай розкладе на ньому всепалення й палить на ньому лій мирних жертв; на ньому завершуй усі жертви цілком:
אָנָּא בְּכחַ גְּדֻלַּת יְמִינְךָ תַּתִּיר צְרוּרָה: קַבֵּל רִנַּת עַמְּךָ שגְּבֵנוּ טַהֲרֵנוּ נורָא: נָא גִבּור דּורְשֵׁי יִחוּדְךָ כְּבָבַת שָׁמְרֵם: בָּרְכֵם, טַהֲרֵם, רַחֲמֵם, צִדְקָתְךָ תָּמִיד גָּמְלֵם: חֲסִין קָדושׁ בְּרוב טוּבְךָ נַהֵל עֲדָתֶךָ: יָחִיד גֵּאֶה לְעַמְּךָ פְּנֵה זוכְרֵי קְדֻשָּׁתֶךָ: שַׁוְעָתֵנוּ קַבֵּל וּשְׁמַע צַעֲקָתֵנוּ יודֵעַ תַּעֲלוּמות: בָּרוּךְ שֵׁם כְּבוד מַלְכוּתו לְעולָם וָעֶד:
Будь ласка, силою величі правиці Твоєї звільни зв'язаного; прийми пісню народу Твого, піднеси нас, очисти нас, Грізний; будь ласка, Могутній, тих, хто шукає єдності Твоєї, бережи їх, як зіницю ока Твого; поблагослови їх, очисти їх, помилуй їх, нехай праведність Твоя завжди винагороджує їх; Сильний і Святий, рясним добром Твоїм веди громаду Твою; Єдиний і Піднесений, зверни обличчя до народу Твого, що пам'ятає святість Твою; прийми благання наше й почуй волання наше, Знавцю прихованого; Благословенне Ім'я славного царства Його на віки вічні:
ביו"ט אין אומרים את התחינה שלאחר סדר הקרבנות:
У свято благання після чину жертв не промовляють:
רִבּון הָעולָמִים. אַתָּה צִוִּיתָנוּ לְהַקְרִיב קָרְבַּן הַתָּמִיד בְּמועֲדו וְלִהְיות כּהֲנִים בַּעֲבודָתָם וּלְוִיִּם בְּדוּכָנָם וְיִשרָאֵל בְּמַעֲמָדָם. וְעַתָּה בַּעֲונותֵינוּ חָרֵב בֵּית הַמִּקְדָּשׁ וּבָטֵל הַתָּמִיד. וְאֵין לָנוּ לא כהֵן בַּעֲבודָתו וְלא לֵוִי בְּדוּכָנו וְלא יִשרָאֵל בְּמַעֲמָדו. לָכֵן יְהִי רָצון מִלְּפָנֶיךָ. ה' אֱלהֵינוּ וֵאלהֵי אֲבותֵינוּ שֶׁיְּהֵא שיחַ שפְתותֵינוּ חָשׁוּב וּמְקֻבָּל וּמְרֻצֶּה לְפָנֶיךָ כְּאִלּוּ הִקְרַבְנוּ קָרְבַּן הַתָּמִיד בְּמועֲדו וְעָמַדְנוּ עַל מַעֲמָדו:
Владико світів, Ти повелів нам приносити постійну жертву в призначений час її, і священникам бути на служінні їхньому, і левитам на помості їхньому, і Ісраїлю на стоянні їхньому; а нині, через гріхи наші, Святий Храм зруйнований, і постійна жертва припинилася; і немає в нас ані священника на служінні його, ані левита на помості його, ані Ісраїля на стоянні його; тому нехай буде воля Твоя, Господи, Боже наш і Боже батьків наших, щоб мова уст наших була визнана, прийнята й приємна перед Тобою, немовби ми принесли постійну жертву в призначений час її й стояли на стоянні її:
לר”ח:
На Рош Ходеш:
וּבְרָאשֵׁי חָדְשֵׁיכֶם תַּקְרִיבוּ עלָה לה', פָּרִים בְּנֵי בָקָר שְׁנַיִם וְאַיִל אֶחָד, כְּבָשים בְּנֵי שָׁנָה שִׁבְעָה תְּמִימִים: וּשְׁלשָׁה עֶשרנִים סלֶת מִנְחָה בְּלוּלָה בַשֶּׁמֶן לַפָּר הָאֶחָד, וּשְׁנֵי עֶשרנִים סלֶת מִנְחָה בְּלוּלָה בַשֶּׁמֶן לָאַיִל הָאֶחָד: וְעִשּרן עִשּרון סלֶת מִנְחָה בְּלוּלָה בַשֶּׁמֶן לַכֶּבֶש הָאֶחָד, עלָה רֵיחַ נִיחחַ אִשֶּׁה לה': וְנִסְכֵּיהֶם, חֲצִי הַהִין יִהְיֶה לַפָּר, וּשְׁלִישִׁת הַהִין לָאַיִל, וּרְבִיעִת הַהִין לַכֶּבֶש יָיִן, זאת עלַת חדֶשׁ בְּחָדְשׁו לְחָדְשֵׁי הַשָּׁנָה: וּשעִיר עִזִּים אֶחָד לְחַטָּאת לה', עַל עלַת הַתָּמִיד יֵעָשה וְנִסְכּו:
І на початках місяців ваших приноситимете всепалення Господеві: двох молодих бичків, одного барана, сім ягнят однолітків без вади; і три десятих доброго борошна як хлібну жертву, змішаного з олією, на кожного бичка; і дві десятих доброго борошна як хлібну жертву, змішаного з олією, на одного барана; і десяту частину доброго борошна як хлібну жертву, змішаного з олією, на кожне ягня; всепалення, приємні пахощі, жертва вогняна Господеві; і узливання їхні нехай будуть половина гіна вина на бичка, третина гіна на барана, і четвертина гіна на кожне ягня; це всепалення кожного місяця на місяці року; і одного козла на жертву за гріх Господеві, нехай буде принесений окрім постійного всепалення й узливання його:
אֵיזֶהוּ מְקומָן שֶׁל זְבָחִים. קָדְשֵׁי קָדָשִׁים שְׁחִיטָתָן בַּצָּפון. פָּר וְשעִיר שֶׁל יום הַכִּפּוּרִים שְׁחִיטָתָן בַּצָּפון וְקִבּוּל דָּמָן בִּכְלִי שָׁרֵת בַּצָּפון וְדָמָן טָעוּן הַזָּיָה עַל בֵּין הַבַּדִּים וְעַל הַפָּרכֶת וְעַל מִזְבַּח הַזָּהָב. מַתָּנָה אַחַת מֵהֶן מְעַכָּבֶת. שְׁיָרֵי הַדָּם הָיָה שׁופֵךְ עַל יְסוד מַעֲרָבִי שֶׁל מִזְבֵּחַ הַחִיצון אִם לא נָתַן לא עִכֵּב:
Яке місце жертв? Найсвятіших жертв заколення на півночі; бичка й козла Дня Спокути заколення на півночі, і збирання крові їхньої в службову посудину на півночі, і кров їхня вимагає кроплення між жердинами, на завісі й на золотому жертовнику; одна пропущена з цих кроплень робить недійсним; решту крові виливав він на західну основу зовнішнього жертовника; якщо не виливав, це не робило недійсним:
פָּרִים הַנִּשרָפִים וּשעִירִים הַנִּשרָפִים. שְׁחִיטָתָן בַּצָּפון וְקִבּוּל דָּמָן בִּכְלִי שָׁרֵת בַּצָּפון וְדָמָן טָעוּן הַזָּיָה עַל הַפָּרכֶת וְעַל מִזְבַּח הַזָּהָב. מַתָּנָה אַחַת מֵהֶן מְעַכָּבֶת. שְׁיָרֵי הַדָּם הָיָה שׁופֵךְ עַל יְסוד מַעֲרָבִי שֶׁל מִזְבֵּחַ הַחִיצון. אִם לא נָתַן לא עִכֵּב. אֵלּוּ וָאֵלּוּ נִשרָפִין בְּבֵית הַדָּשֶׁן:
Бички, що спалюються, і козли, що спалюються, заколення їхнє на півночі, і збирання крові їхньої в службову посудину на півночі, і кров їхня вимагає кроплення на завісі й на золотому жертовнику; одна пропущена з цих кроплень робить недійсним; решту крові виливав він на західну основу зовнішнього жертовника; якщо не виливав, це не робило недійсним; і ці, і ті спалюються на місці попелу:
חַטּאת הַצִּבּוּר וְהַיָּחִיד. אֵלּוּ הֵן חַטּאת הַצִּבּוּר. שעִירֵי רָאשֵׁי חֳדָשִׁים וְשֶׁל מועֲדות שְׁחִיטָתָן בַּצָּפון וְקִבּוּל דָּמָן בִּכְלִי שָׁרֵת בַּצָּפון וְדָמָן טָעוּן אַרְבַּע מַתָּנות עַל אַרְבַּע קְרָנות. כֵּיצַד. עָלָה בַכֶּבֶשׁ וּפָנָה לַסּובֵב וּבָא לו לְקֶרֶן דְּרומִית מִזְרָחִית. מִזְרָחִית צְפונִית. צְפונִית מַעֲרָבִית. מַעֲרָבִית דְּרומִית. שְׁיָרֵי הַדָּם הָיָה שׁופֵךְ עַל יְסוד דְּרומִי. וְנֶאֱכָלִין לִפְנִים מִן הַקְּלָעִים. לְזִכְרֵי כְהֻנָּה. בְּכָל מַאֲכָל. לְיום וָלַיְלָה עַד חֲצות:
Жертви за гріх громади й окремої особи, ось жертви за гріх громади: козли Рош Ходеша й свят; заколення їхнє на півночі, і збирання крові їхньої в службову посудину на півночі, і кров їхня вимагає чотирьох кроплень на чотири роги; як саме? Він сходив на узвіз і повертав до навколишнього виступу й приходив до південно-східного кута, північно-східного кута, північно-західного кута, південно-західного кута; решту крові виливав він на південну основу; і їдять їх у межах завіс священники чоловічої статі, у будь-якому приготуванні, день і ніч до півночі:
הָעולָה קדֶשׁ קָדָשִׁים. שְׁחִיטָתָהּ בַּצָּפון וְקִבּוּל דָּמָהּ בִּכְלִי שָׁרֵת בַּצָּפון. וְדָמָהּ טָעוּן שְׁתֵּי מַתָּנות שֶׁהֵן אַרְבַּע. וּטְעוּנָה הֶפְשֵׁט וְנִתּוּחַ וְכָלִיל לָאִשִּׁים:
Всепалення найсвятіше; заколення його на півночі, і збирання крові його в службову посудину на півночі, і кров його вимагає двох кроплень, що є чотирма; і воно вимагає білування, розчленування й повного спалення:
זִבְחֵי שַׁלְמֵי צִבּוּר וַאֲשָׁמות. אֵלּוּ הֵן אֲשָׁמות. אֲשַׁם גְּזֵלות. אֲשַׁם מְעִילות. אֲשַׁם שִׁפְחָה חֲרוּפָה. אֲשַׁם נָזִיר. אֲשַׁם מְצרָע. אָשָׁם תָּלוּי. שְׁחִיטָתָן בַּצָּפון וְקִבּוּל דָּמָן בִּכְלִי שָׁרֵת בַּצָּפון. וְדָמָן טָעוּן שְׁתֵּי מַתָּנות שֶׁהֵן אַרְבַּע. וְנֶאֱכָלִין לִפְנִים מִן הַקְּלָעִים. לְזִכְרֵי כְהֻנָּה. בְּכָל מַאֲכָל. לְיום וָלַיְלָה עַד חֲצות: הַתּודָה וְאֵיל נָזִיר קָדָשִׁים קַלִּים. שְׁחִיטָתָן בְּכָל מָקום בָּעֲזָרָה. וְדָמָן טָעוּן שְׁתֵּי מַתָּנות שֶׁהֵן אַרְבַּע. וְנֶאֱכָלִין בְּכָל הָעִיר. לְכָל אָדָם. בְּכָל מַאֲכָל. לְיום וָלַיְלָה עַד חֲצות: הַמּוּרָם מֵהֶם כַּיּוצֵא בָהֶם. אֶלָּא שֶׁהַמּוּרָם נֶאֱכָל לַכּהֲנִים לִנְשֵׁיהֶם וְלִבְנֵיהֶם וּלְעַבְדֵיהֶם:
Мирні жертви громади та жертви за провину, ось жертви за провину: жертва за провину при крадіжці, жертва за провину при зловживанні священними речами, жертва за провину при зарученій рабині, жертва за провину назіра, жертва за провину прокаженого, умовна жертва за провину; їхнє заколення на півночі, і збирання їхньої крові в службовій посудині на півночі, і їхня кров потребує двох кроплень, що є чотирма; і їх споживають у межах завіс священики чоловічого роду, з будь-яким приготуванням, протягом дня і ночі до півночі; жертва подяки і баран назіра є меншою святістю; їхнє заколення в будь-якому місці двору, і їхня кров потребує двох кроплень, що є чотирма; і їх споживають по всьому місту будь-яка людина, з будь-яким приготуванням, протягом дня і ночі до півночі; те, що відділене від них, подібне до них, окрім того, що відділене споживають священики, їхні дружини, їхні діти та їхні слуги:
שְׁלָמִים קָדָשִׁים קַלִּים. שְׁחִיטָתָן בְּכָל מָקום בָּעֲזָרָה. וְדָמָן טָעוּן שְׁתֵּי מַתָּנות שֶׁהֵן אַרְבַּע. וְנֶאֱכָלִין בְּכָל הָעִיר. לְכָל אָדָם. בְּכָל מַאֲכָל. לִשְׁנֵי יָמִים וְלַיְלָה אֶחָד: הַמּוּרָם מֵהֶם כַּיּוצֵא בָהֶם. אֶלָּא שֶׁהַמּוּרָם נֶאֱכָל לַכּהֲנִים לִנְשֵׁיהֶם וְלִבְנֵיהֶם וּלְעַבְדֵיהֶם:
Мирні жертви є меншою святістю; їхнє заколення в будь-якому місці двору, і їхня кров потребує двох кроплень, що є чотирма; і їх споживають по всьому місту будь-яка людина, з будь-яким приготуванням, протягом двох днів і однієї ночі; те, що відділене від них, подібне до них, окрім того, що відділене споживають священики, їхні дружини, їхні діти та їхні слуги:
הַבְּכור וְהַמַּעֲשר וְהַפֶּסַח קָדָשִׁים קַלִּים. שְׁחִיטָתָן בְּכָל מָקום בָּעֲזָרָה. וְדָמָן טָעוּן מַתָּנָה אֶחָת. וּבִלְבָד שֶׁיִּתֵּן כְּנֶגֶד הַיְסוד. שִׁנָּה בַאֲכִילָתָן. הַבְּכור נֶאֱכָל לַכּהֲנִים. וְהַמַּעֲשר לְכָל אָדָם. וְנֶאֱכָלִין בְּכָל הָעִיר. בְּכָל מַאֲכָל. לִשְׁנֵי יָמִים וְלַיְלָה אֶחָד: הַפֶּסַח אֵינו נֶאֱכָל אֶלָּא בַלַּיְלָה. וְאֵינו נֶאֱכָל אֶלָּא עַד חֲצות. וְאֵינו נֶאֱכָל אֶלָּא לִמְנוּיָיו. וְאֵינו נֶאֱכָל אֶלָּא צָלִי:
Первісток, десятина і пасхальна жертва є меншою святістю; їхнє заколення в будь-якому місці двору, і їхня кров потребує одного кроплення, за умови, що воно покладене навпроти основи; їхнє споживання відрізняється: первістка споживають священики, а десятину будь-яка людина, і їх споживають по всьому місту, з будь-яким приготуванням, протягом двох днів і однієї ночі; пасхальну жертву споживають лише вночі, і лише до півночі, і лише ті, хто записаний до неї, і лише смаженою:
רַבִּי יִשְׁמָעֵאל אומֵר. בִּשְׁלשׁ עֶשרֵה מִדּות הַתּורָה נִדְרֶשֶׁת:
Рабі Ішмаель каже: Тору тлумачать за тринадцятьма правилами:
א מִקַּל וָחמֶר.
1) Із висновку від меншого до більшого.
ב וּמִגְּזֵרָה שָׁוָה.
2) Із словесної аналогії.
ג מִבִּנְיַן אָב מִכָּתוּב אֶחָד. וּמִבִּנְיַן אָב מִשְּׁנֵי כְתוּבִים.
3) Із взірця, виведеного з одного вірша, і з взірця, виведеного з двох віршів.
ד מִכְּלָל וּפְרָט.
4) Із загального твердження, за яким іде окрема подробиця.
ה וּמִפְּרָט וּכְלָל.
5) Із окремої подробиці, за якою іде загальне твердження.
ו כְּלָל וּפְרָט וּכְלָל. אִי אַתָּה דָן אֶלָּא כְּעֵין הַפְּרָט.
6) Загальне твердження, окрема подробиця та загальне твердження: ти можеш виснувати лише те, що подібне до окремої подробиці.
ז מִכְּלָל שֶׁהוּא צָרִיךְ לִפְרָט. וּמִפְּרָט שֶׁהוּא צָרִיךְ לִכְלָל.
7) Із загального твердження, що потребує окремої подробиці, і з окремої подробиці, що потребує загального твердження.
ח כָּל דָּבָר שֶׁהָיָה בִּכְלָל וְיָצָא מִן הַכְּלָל לְלַמֵּד. לא לְלַמֵּד עַל עַצְמו יָצָא. אֶלָּא לְלַמֵּד עַל הַכְּלָל כֻּלּו יָצָא.
8) Усе, що було в загальній категорії і було виокремлене, щоб чогось навчити, виокремлене не для того, щоб навчати лише про себе самого, а щоб навчати про всю загальну категорію.
ט כָּל דָּבָר שֶׁהָיָה בִּכְלָל וְיָצָא לִטְעון טעַן אֶחָד שֶׁהוּא כְעִנְיָנו. יָצָא לְהָקֵל וְלא לְהַחֲמִיר.
9) Усе, що було в загальній категорії і було виокремлене, щоб розглянути одну справу у своїй власній категорії, виокремлене, щоб полегшити, а не щоб зробити суворішим.
י כָּל דָּבָר שֶׁהָיָה בִּכְלָל וְיָצָא לִטְעון טעַן אַחֵר שֶׁלּא כְעִנְיָנו. יָצָא לְהָקֵל וּלְהַחֲמִיר.
10) Усе, що було в загальній категорії і було виокремлене, щоб розглянути іншу справу не у своїй власній категорії, виокремлене, щоб полегшити і щоб зробити суворішим.
יא כָּל דָּבָר שֶׁהָיָה בִּכְלָל וְיָצָא לִדּון בַּדָּבָר הֶחָדָשׁ. אִי אַתָּה יָכול לְהַחֲזִירו לִכְלָלו עַד שֶׁיַּחֲזִירֶנּוּ הַכָּתוּב לִכְלָלו בְּפֵרוּשׁ.
11) Усе, що було в загальній категорії і було виокремлене, щоб бути розглянутим як нова справа, ти не можеш повернути його до його загальної категорії, хіба що вірш явно повертає його до його загальної категорії.
יב דָּבָר הַלָּמֵד מֵעִנְיָנו. וְדָבָר הַלָּמֵד מִסּופו.
12) Справа, виведена зі свого контексту, і справа, виведена зі свого завершення.
יג וְכֵן נ"א וְכַאן שְׁנֵי כְתוּבִים הַמַּכְחִישִׁים זֶה אֶת זֶה. עַד שֶׁיָּבוא הַכָּתוּב הַשְּׁלִישִׁי וְיַכְרִיעַ בֵּינֵיהֶם:
13) І так само, тут і там, два вірші, що суперечать один одному, доки не прийде третій вірш і не розсудить між ними:
יְהִי רָצון מִלְּפָנֶיךָ ה' אֱלהֵינוּ וֵאלהֵי אֲבותֵינוּ שֶׁיִּבָּנֶה בֵּית הַמִּקְדָּשׁ בִּמְהֵרָה בְיָמֵינוּ. וְתֵן חֶלְקֵנוּ בְּתורָתֶךָ: וְשָׁם נַעֲבָדְךָ בְּיִרְאָה כִּימֵי עולָם וּכְשָׁנִים קַדְמונִיּות:
Нехай буде воля Твоя, Господи, Боже наш і Боже батьків наших, щоб Святий Храм був відбудований швидко за днів наших, і дай нам частку нашу в Торі Твоїй; і там ми будемо служити Тобі з благоговінням, як за днів давніх і як за літ колишніх:
יִתְגַּדַּל וְיִתְקַדַּשׁ שְׁמֵהּ רַבָּא. [אמן]
Нехай звеличиться і освятиться велике Ім'я Його; [Амінь]
בְּעָלְמָא דִּי בְרָא כִרְעוּתֵהּ וְיַמְלִיךְ מַלְכוּתֵהּ בְּחַיֵּיכוֹן וּבְיוֹמֵיכוֹן וּבְחַיֵּי דְכָל בֵּית יִשְׂרָאֵל בַּעֲגָלָא וּבִזְמַן קָרִיב, וְאִמְרוּ אָמֵן.
У світі, який Він створив за волею Своєю, і нехай Він утвердить Царство Своє за життя вашого і за днів ваших, і за життя всього дому Ізраїлевого, швидко і незабаром, і скажіть: Амінь.
[אמן, יְהֵא שְׁמֵהּ רַבָּא מְבָרַךְ לְעָלַם וּלְעָלְמֵי עָלְמַיָּא]
[Амінь, нехай велике Ім'я Його буде благословенне навіки і на всю вічність]
יְהֵא שְׁמֵהּ רַבָּא מְבָרַךְ לְעָלַם וּלְעָלְמֵי עָלְמַיָּא: יִתְבָּרַךְ וְיִשְׁתַּבַּח וְיִתְפָּאַר וְיִתְרוֹמַם וְיִתְנַשֵּׂא וְיִתְהַדָּר וְיִתְעַלֶּה וְיִתְהַלָּל שְׁמֵהּ דְּקֻדְשָׁא. בְּרִיךְ הוּא. בריך הוא. [אמן]
Нехай велике Ім'я Його буде благословенне навіки і на всю вічність; нехай буде благословенне, прославлене, звеличене, піднесене, вознесене, шановане, возвеличене і оспіване Ім'я Святого, благословенний Він; Благословенний Він; [Амінь]
לְעֵלָּא מִן כָּל בִּרְכָתָא וְשִׁירָתָא תֻּשְׁבְּחָתָא וְנֶחֱמָתָא דַּאֲמִירָן בְּעָלְמָא. וְאִמְרוּ אָמֵן. [אמן]
Понад усі благословення і гімни, хвали і втіхи, що промовляються у світі; і скажіть: Амінь; [Амінь]
עַל יִשְׂרָאֵל וְעַל רַבָּנָן. וְעַל תַּלְמִידֵיהוֹן וְעַל כָּל תַּלְמִידֵי תַלְמִידֵיהוֹן. וְעַל כָּל מַאן דְּעָסְקִין בְּאוֹרַיְתָא. דִּי בְאַתְרָא קַדִּישָׁא הָדֵין וְדִי בְכָל אֲתַר וַאֲתַר. יְהֵא לְהוֹן וּלְכוֹן שְׁלָמָא רַבָּא חִנָּא וְחִסְדָּא וְרַחֲמִין וְחַיִּין אֲרִיכִין וּמְזוֹנֵי רְוִיחֵי וּפֻרְקָנָא מִן קֳדָם אֲבוּהוֹן דְּבִשְׁמַיָּא וְאַרְעָא וְאִמְרוּ אָמֵן. [אמן]
За Ізраїль і за рабинів, і за їхніх учнів, і за всіх учнів їхніх учнів, і за всіх, хто займається вивченням Тори, чи то в цьому святому місці, чи в будь-якому місці; нехай буде їм і вам рясний мир, ласка, доброта, милосердя, довге життя, щедре утримання і визволення від Отця їхнього на небі й на землі; і скажіть: Амінь; [Амінь]
יְהֵא שְׁלָמָא רַבָּא מִן שְׁמַיָּא וְחַיִּים עָלֵינוּ וְעַל כָּל יִשְׂרָאֵל. וְאִמְרוּ אָמֵן. [אמן]
Нехай буде рясний мир з неба і життя на нас і на весь Ізраїль; і скажіть: Амінь; [Амінь]
עוֹשֶׂה שָׁלוֹם בִּמְרוֹמָיו הוּא יַעֲשֶׂה שָׁלוֹם עָלֵינוּ וְעַל כָּל יִשְׂרָאֵל וְאִמְרוּ אָמֵן. [אמן]
Той, Хто творить мир у висотах Своїх, нехай сотворить мир на нас і на весь Ізраїль; і скажіть: Амінь; [Амінь]